"Оленка, не вередуй. Ставай у чергу, як і всі", — вихователь Луцького дитсадка N8 Олександр Гоцик, 23 роки, відводить од дзеркала моторну дівчинку. Та намагається проштовхнутися до Олександра на розчісування коси після обіднього сну.
Ігрова зала садка на околиці Луцька схожа на сонний вулик. Дітки щойно прокинулися, позіхають і кліпають очима. У молодшій групі Олександра Гоцика 28 дітей 3–4-річного віку. Він узяв їх на виховання з ясел і вестиме до випускного шестирічного віку. Працює позмінно із незаміжньою напарницею Оксаною.
— У мене одні жінки були напарниками. Але Саша не гірше справляється, — тихо каже 21-річна Оксана Стасюк. — Дівчатка у чергу стають, щоб коси їм заплів. Деякі хлопчики його навіть татом називали.
У дитсадок "вусатий нянько" потрапив випадково. Відробляв практику студентом Луцького педагогічного коледжу. Мав стати вчителем української мови. Спочатку соромився жіночої роботи, але за тиждень-другий ніяковість минула. Директор установи запропонувала постійну роботу. Олександр погодився.
— Нє-є! Нелегко давалося рішення. Коли лягаєш спати, а у вухах стоїть дитячий писк — нерви гуляють, — сміється вихователь. — Попрацював рік і вирішив зайнятися справжньою чоловічою роботою.
Попередні чотири спроби провалив — недобрав кількох балів
Олександра запросила на посаду менеджера з маркетингу рівненська фірма "Муз-експрес". За півроку вималювалася кар"єрна перспектива. Хлопцеві почали непогано платити. У нього з"явилася дівчина. Та одного ранку Олександр поклав на стіл заяву на звільнення. Каже, в дитсадок потягнуло. Шеф лише крутнув пальцем біля скроні і підписав. Наступного дня Сашко пішов до начальника міського управління освіти.
— Як попросився направити мене вихователем у дитсадок — він аж чаєм похлинувся, — пригадує Гоцик. — Лише зміг вимовити: "Во, как!". Але підписав направлення в мікрорайон Вересневе. Це поряд із селом Полонка, де я живу.
Діти повсідалися за столи. Їм несуть другий підвечірок. Жують булочки, поглядаючи на ненависну манку. Вихователь починає припрошувати до тарілок. Пішли казки та історії про Котигорошків, Суперменів і Спайдерменів, які стали героями після ложки суперманки.
Дивлюся денний розклад садка:
07.30 — прийом дітей і медогляд;
08.00 — ранкова гімнастика. Ігри;
08.20 — сніданок.
Потім — аплікації, конструювання, малювання, рідна мова. Прогулянка і дедуктивні ігри. Хвилинка рухової активності — гойдалки, пасочки, футбол. Трудові доручення — позбирати папірці, сухі гілочки, піднести вихователеві відерце з піском. Умивальник — обід — сон. Гімнастика.
— Ми самі не вірили, що Олександр Анатолійович справиться, — каже завідувачка дитсадка Людмила Смаль, 35 років. — Що здивувалися його приходу — слабо сказати. Ми були шоковані! Не знали, як сприймуть його діти, а головне — батьки. Нічого, добре вписався. Організовує свята, дуже артистичний — він і Вєрка Сердючка, і Снігуронька.
Мешкає Сашко з батьками за 10 хвилин ходи до дитсадка. Його рідна сестра Софія і брат Юрій підтримують вибір професії. Може, кажуть, на такого педагога, як Макаренко, вивчишся. А от із дружиною Оленою не склалося.
— Тільки минулого серпня одружилися, а вже навесні розбіглися, — зітхає Олександр. — Сказала: не може так жити. Коли познайомилися, відразу зізнався, що працюю простим вихователем у дитсадку на 380 гривень. Якщо чесно — грошей не вистачає. Але працюю ще поза садком — організовую дитячі свята на замовлення.
Через годину почали сходитися батьки за дітьми. Виявляється, кожен другий — одноліток Олександра. Тиснуть руки, розпитують про чад. Дехто із друзів запрошує на пиво. Вихователь відмовляє. Вечорами готується вступати до Волинського держуніверситету на факультет дошкільного виховання. Попередні чотири спроби провалив — недобрав кількох балів.
На виході зустрічаю згорбленого літнього чоловіка у спецівці та кашкеті. Пенсіонер-завгосп дитсадка Ігор Лукич зиркнув на мене і мотнув головою.
— Дожилися, за дітьми одні мужики ходять. Скоро за них рожати будемо.
Чоловіки відбирають у жінок догляд за дітьми
За статистикою Всесвітньої організації захисту прав батьків, у Європі зросла кількість чоловіків на посадах дитячих вихователів. Наприклад, у норвезькій столиці Осло є спеціалізовані початкові школи з винятково чоловічими колективами. У Москві створено сім агентств, які пропонують батькам-клієнтам виключно чоловіків-репетиторів.
8 
35413
Коментарі