"Жодного разу не питали про диплом"

 

Галузь інформаційних технологій — найперспективніша у Львові. У місті працюють 4 тис. фахівців у цій сфері.

— Я змінив три роботи, і жодного разу не питали про диплом, — розповідає про особливості своєї професії програміст Віталій Кремінь, 26 років. — Працедавців цікавить, що я знаю і вмію. На факультеті прикладної математики університету Франка вивчив теорію, все інше допомогли освоїти старші друзі-айтішники. Для програміста у Львові є купа вакансій. Зарплата всюди майже однакова, плюс-мінус 100-200 доларів. Гроші можуть платити раз у місяць, погодинно або за зроблений проект. Помісячно надійніше — можна спланувати витрати, взяти кредит. Мені часто пропонують роботу за кордоном — в Ізраїлі, США, Європі. Не погоджуюся, бо там зарплати такі ж. Правда, забезпечують житлом та харчами. Деякі фірми раз у півроку відправляють працівників на курси підвищення кваліфікації в Індію, Ізраїль, Польщу. Я ще не їздив.

Уляна Баньків, 25 років, працює інженером-програмістом в "Ерікполі". Зустрічаємося у центрі Львова. Вона невисокого зросту, у блакитних джинсах, білій футболці. Каштанове волосся підстрижене під каре.

— Я сама з Дрогобича, закінчила прикладну лінгвістику в Політесі, — розповідає. — Пішла на співбесіду в "Ерікполь". Це був 2008 рік, тоді там було лише кілька дівчат-програмістів, зараз щороку більшає. Дівчата більш терплячі, сидять за комп'ютером, поки не закінчать роботу. Працюємо з дев'ятої ранку до 18.00. Робота в команді дисциплінує. Замовник дає завдання — розробити програму, яка допомагає технічно щось вдосконалити. Кожен працівник бере якусь частину. Якщо не хочеш підвести колектив, стараєшся. Бачиш, що не встигаєш — просиш колег про допомогу або відтермінування. Робота емоційно виснажує, але втягуєшся. Постійно хочеться щось пожувати — печиво, шоколад. Зарплату розголошувати не можу. Грошей вистачає на відпочинок, розваги, оплатити зйомну квартиру і відкласти на майбутнє.

— Це неправда, що програмісти, окрім комп'ютера, нічим не цікавляться, — каже 26-річний Орест Сенковський з компанії "СофтCерв". — Після роботи ходимо з друзями на пиво, гуляти з дівчатами. Багато років граємо в "Що?Де?Коли?" у Львівській обласній лізі інтелектуальної творчості. Їздимо по всій країні. Я працюю у великій компанії, і мій графік унормований. А от маленькі фірми повністю залежать від замовника. Мої знайомі днюють та ночують в офісі, щоб закінчити роботу. Всі компанії пропонують бонуси для працівників — безкоштовні тренажерні зали, басейни, знижки в магазини, медичне страхування, кава-брейки. Але плинність кадрів велика. Коли програмісти досягають високого рівня, шукають кращі умови праці, стають керівниками проектів. Якщо є добрі зв'язки із замовниками — відкривають свої фірми, набирають колишніх однокурсників.

×