23-річна Наталка Федорчук та її на два роки старший наречений Павло Мельниченко з Рівного прийшли на розпис у вишиванках. Молода була у віночку з живих квітів, спідниці з французького червоного шовку та білих шкіряних чобітках.
Наталка працює керівником відділу реклами у видавничому домі у Рівному. Павло займається ремонтом автомобілів. Познайомилися два роки тому. Рік зустрічалися, ще рік жили в цивільному шлюбі. На заручинах дізналися, що їхні мами колись були однокласницями. За місяць до одруження поїхали погостювати у рідне село Павлового батька — Поточище Городенківського району на Івано-Франківщині. Коли були на екскурсії на Яблуницькому перевалі, на сувенірному ярмарку молодятам приглянулися вишиванки.
— Хотіли купити. Але ж куди в них підеш? А Наталка жартома каже — на весілля! — згадує Павло. — Дорогою додому вирішили, що до шлюбу йдемо в народному одязі. Друзям нічого не казали — щоб вийшов сюрприз.
На другий день молодята вже приміряли вишиванки.
— Сорочки купили в Рівному в мистецькій галереї "Зуза" по 290 гривень, — долучається до розмови Наталка. — Вони були на два розміри більші, але нам дуже сподобалася вишивка. Кравчиня за сто гривень припасувала. Спідницю пошили за моїми ескізами з шовку, пояс із шифону. На це витратила майже 500 гривень. Павлові, як були на гостинах у Києві, на Андріївському узвозі купили лляні штани. Найдорожче обійшлися мої чобітки — понад 600 гривень.
Замість фати наречена одягла віночок із ромашок, гербер і пшеничного колосся. За сто гривень у косметичному салоні їй зробили манікюр з елементами українського розпису. Наталка власноруч вишила до весілля рушники. Обручки вибрали широкі без коштовного каміння.
— У національному вбранні одружуються нечасто — може, одна-дві пари на рік, — розповідає головний спеціаліст Рівненського міського відділу реєстрації актів цивільного стану Тетяна Франків, 49 років. — Пригадую, як кілька років тому українка виходила заміж за громадянина Великої Британії, який за походженням індієць. Вона вдягла вишиванку, а наречений — білу полотняну туніку та штани, а на голову — щось схоже на чалму. Було теж дуже гарно та незвично!
Коментарі