55-річна Любов Савіна із Квасилова Рівненського району зібрала рекордний урожай гарбузів у селищі. Найбільший із них заважив 42 кг.
Савіни живуть на околиці Квасилова, навпроти управління заводу "Рівнесільмаш". На їхньому подвір"ї дві великі купи гарбузів. Неподалік — фіолетовий болгарський перець.
Біля хати старша донька Любові Наталя та 15-річна онучка Оксана чистять квасолю.
— Сорт "Стофунтовка". Десь 75 чи 80 гарбузів, — прикидає на око Любов Савіна. — Досі не порахували. Щоб привезти їх з городу до хати, мусили брати мікроавтобуса в двоюрідного брата. Їздили двічі, бо за раз усі гарбузи не влізли.
Господиня показує гарбуза-рекордсмена. Щоб його сфотографувати, Савіни перекочують з купи кілька менших овочів. Зовні він схожий на помаранчеву надувну кулю.
— Таке виросло вперше за двадцять років! У землю не додавала жодних добрив, — дивується жінка. — Хіба що добре прополола. До гарбузів на тій грядці росла картопля. І ще перед самою посадкою попросила — "Боже, поможи!".
Аби краще оцінити розміри гарбуза, Любов Остапівна просить онука Василя принести коробку сірників. Ставить її зверху і відступає.
— Дуже важкий. Одна людина не підніме. З поля несли утрьох — Наталка, мій чоловік Ігор та Оксана, — каже господиня. — Двоє підняли, а третій знизу підтримував. Ледве засунули до кузова.
— Сусіди і досі не вірять. Просять насіння, — сміється Оксана. — Нині попросив знайомий, а я кажу: "Дядя Гриша, за останні три дні ти вже 15-й, хто насіння просить!". Діти щодня бігають і фотографують гарбуз мобілками.
— Нічого, насіння всім стане. Все одно половина гарбузів свиням піде, — кидає 35-річна Наталя Савіна. За її спиною — хлів. Чути хрюкання кабанчиків. Найбільший з них важить понад 200 кг.
— За п"ять років після аварії на Чорнобилі в нас народилося порося без ратиці. А на ніжці було чотири пальці. Я так злякалася, що тут же його зарубала, — згадує Любов Остапівна.
Іще Савіни тримають кіз та птицю. Мають шість сотих городу. Передплачують кілька журналів з городництва.
Любов Остапівна та її чоловік працюють на заводі. А городом займаються після зміни та по вихідних. Іноді їм допомагають троє онуків, дві доньки і зять.
— Читала, що десь в Америці фермер виростив гарбуз на 200 кілограмів. Але його їсти не можна — забагато добрив, — каже хазяйка. — Із гарбузів я варю кашу для онуків. Спершу тру овоч на терці. Потім додаю цукор, молоко, манку і кокосову стружку. Запікаю в духовці 10 хвилин і подаю на стіл.
Савіни розповідають, що три роки гарбузи не родили взагалі. Нині кожен заважує 20–30 кг. В одному з гарбузів порося виїло дірку й залізло всередину.
3 
35413
Коментарі