— Іти на вибори до Верховної Ради вирішив після помаранчевої революції. Тоді українці від політиків чекали великих змін. Натомість мали розчарування. До влади прийшла інша політична команда — і знову нічого не змінилося. Люди зневірилися у владі. Хочу довести, що може бути по-іншому, — каже голова Старояричівської сільської ради Кам'янка-Бузького району 33-річний Андрій Андрущенко.
Балотується до Верховної Ради по одномандатному виборчому округу №119. Розмовляємо у його робочому кабінеті. На стіні ліворуч — портрети Степана Бандери, Романа Шухевича, Олега Ольжича, Євгена Коновальця, В'ячеслава Чорновола. Праворуч — невелика ікона. На стелажі грамоти, медалі і спортивні нагороди.
Ви перший війт на Львівщині, що йде на вибори. Інші кандидати дивуються, що їм доведеться конкурувати із сільським головою.
— А я дивуюся тим політичним партіям, які висувають немісцевих кандидатів. Не розумію самовисуванців, що балотуються в окрузі, до якого не мають жодного стосунку. Провладні та опозиційні сили домовляються "нагорі" про свого кандидата. А людям залишається вибір без вибору. Тому вони не знають, за кого мають голосувати. Не можуть перевірити те, що написано про кандидатів у буклетах, на плакатах, у газетах. А ті активно поливають одне одного брудом замість того, щоби говорити про конкретні справи. Перед виборами багато чого обіцяють. Коли приходять у Верховну Раду, забувають про людей. Кандидат у депутати має бути особою від народу, яку всі добре знають, зможуть легко знайти та спитати за все обіцяне. Я йду в депутати від громади, серед якої народився, живу і працюю. Проблеми та болі народу знаю, як ніхто інший.
У своїй програмі говорите про розвиток місцевого самоврядування. Що плануєте змінити?
— Насамперед повну передачу усієї влади територіальним громадам. Зараз ми відраховуємо всі основні податки і збори з місцевого бюджету в столицю, а потім, як ті жебраки, просимо своїх грошей на нагальні потреби. А хіба Києву відомі потреби району? Ми повинні бути повноправними господарями своєї території.
З кого формуватимете команду?
— З молоді. Твердо переконаний, що підтримувати молодих людей — це забезпечувати державі гідне майбутнє. Для того потрібно створити вільний доступ до вищої освіти. Розумним юнакам та дівчатам держава повинна надавати освітній кредит, який би відпрацьовували за місцем розподілу. Держава має гарантувати роботу молодому спеціалісту. Особливо на селі. Зараз сільська молодь виїжджає шукати кращої долі в міста, за кордон. У селах необхідно розвивати позашкільне виховання та освіту, спортивні секції, клуби за інтересами. Занедбані сільськогосподарські підприємства. Новий Податковий кодекс нищить малий і середній бізнес, а це ж наш основний роботодавець та бюджетоутворювач.
Кажете, селяни не хочуть працювати на землі. Як змінити ситуацію?
— Землевласник має стати повноправним господарем. Потрібно створити банківські установи для пільгового довгострокового кредитування сільськогосподарських товаровиробників. Дати можливість селянину купити техніку для обробітку землі, створювати кооперативи. Зараз банки дають позики під 30 відсотків річних. Хіба реально такі гроші віддати?
Вірите у свою перемогу на виборах?
— У мене сильні конкуренти. Прошу людей не звертати уваги на жодні рейтинги, що їх проводять начебто соціологічні служби. Більшість із них роблять на замовлення котрогось із кандидатів. У мене є реальні шанси. Я — реаліст. Обіцяю лише те, що зможу виконати. Своїм життєвим гаслом маю: "Господи, дай мені сили змінити те, що я можу змінити. Дай мені терпіння прийняти те, що я не можу змінити. Дай мені мудрість відрізнити одне від другого". Моє кредо: "Менше політики — більше справ".
3 
1
Коментарі
1