Ужгородське кладовище Барвінківське переповнене. Місць під поховання вистачить тільки до весни.
— Ужгород значно розрісся за останні роки. Якщо раніше за день ховали по чотири—п'ять померлих, то тепер не менше 8-10, інколи й 12 людей, — розповідає 59-річний Віктор Погорєлов, мер обласного центру. — З'ясувалося, що місця на старому кладовищі практично немає. Якщо ми й розширимо його ще на кілька сотих, ділянки вистачить максимум на півроку. Почали вишукувати землю під новий цвинтар. Та виявилося, що в околицях Ужгорода немає вільної землі. Бо близько 400 гектарів роздерибанила попередня влада. А під кладовище потрібно щонайменше 15 гектарів. За моєї попередньої каденції (Погорєлов керував Ужгородом у 2002 — 2006 роках. — "ГПУ") я планував створити цвинтар на території колишньої автошколи біля аеропорту. Та тепер з'ясували, що мій попередник Сергій Ратушняк цю землю продав комерційній структурі. На щастя, 20 гектарів землі знайшлося біля українсько-словацького кордону. Це за кілометр від міста. Там облаштуємо нове кладовище, щороку виділятимемо на нього по 100 тисяч гривень. Місця вистачить на 15–20 років.
Чинний ужгородський цвинтар — за 3 км від міста, поблизу села Барвінок. Городян там ховають 12 років. Почесних жителів Ужгорода хоронять в окремому секторі на кладовищі Кальварія. Для решти через брак вільних місць його закрили 15 років тому.
Коментарі