середа, 18 липня 2007 12:18

Уривки з неопублікованої книги Михайла Кононова

Після роботи над серіалом "У крузі першому", який вийшов в 2003 році, Кононов почав писати мемуари. У них він розповідав про дружбу з Олегом Далем і Віктором Павловим. Своїм улюбленим режисером Кононов називав Гліба Панфілова, а актрису – Інну Чурікову. Актор кілька разів намагався віддати рукопис уже написаної книги в різні видавництва, але діставав відмову - скрізь потрібні були великі гроші. Мемуари народного артиста Кононова залишилися неопублікованими у вигляді макету.

***

"Щось завжди допомагало мені виходити з різних халеп. Мій ангел?.. Хто ти? Можливо, образ ікони, що примарилася мені в дитинстві під час операції. Або нескінченна любов, милосердя і жалість до людей, хто не зміг пересилити страх перед стихією або злою людиною?.."

***

"Про багатьох російських акторів писали книги, мемуари. Моє завдання – пізнати до кінця свою суть у боротьбі єства духу і плоті, вплив на мій характер людей, що самовіддано пройшли життєвий шлях, мужньо і чесно".

***

баготосерійці "Велика перерва" був зібраний увесь цвіт чотирьох поколінь акторів, починаючи від популярних народних до тих, які щойно закінчили театральні училища. Мені доводилося виправдовувати фантасмагоричні ситуації і безглуздий текст. Про "Велику перерву" багато писали, із успіхом вона пройшла за кордоном. Ось такої сили таланти були в той час у Росії. Будь-яка маячня в їх виконанні здавалася милою й привабливою, а головне – щирою".

***

"Ну, ось і відкрили цю страшну залізну завісу. Почалася в країні безмежна свобода. Тут тобі й приватизація, і ваучеризація, "веселі ігри пірамід". У колі злодіїв була така фраза: "Бери більше – тягни далі". Кінематограф став, аби догодити глядачеві, ліпити фільми під американські стандарти: секс, насильство, фальшиві бойовики. Багато талановитих режисерів не пішли на компроміс, і хвиля самодіяльності накрила екрани кінотеатрів і особливо телебачення".

***

"За два дні я дістався до своєї клініки в Москві. Мій лікар, оглянувши всі мої забої та синці на руках, оголосив, що такі випадки відомі й що мене бив професіонал. Вони часто так б"ють, щоб потім начебто жертва пішла з життя від природного розриву якогось органу. І стала кричати, щоб негайно викликали швидку допомогу. Так я опинився в Боткінській лікарні, де було виявлено багато внутрішніх болячок. Спасибі їм велике – за місяць заштопали", повідомляє NEWSru.com.

Зараз ви читаєте новину «Уривки з неопублікованої книги Михайла Кононова». Вас також можуть зацікавити свіжі новини України та світу на Gazeta.ua

Коментарі

Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі