Україні дешевше купувати американські літаки - експерт

Прорив це не буде. Старт. Навіть – спроба старту. Бо проблем із цими літаками ще досить – вони проходять випробування. Серійні літаки закладають, але ще мають вирішити ряд проблем. Не таких великих. Головне – постачальники матеріалів, деталей, вузлів – комплектації літака. Домовилися із західними партнерами. Але в нас велика проблема – матеріали, які раніше отримували з Росії. Якщо вдасться їх повністю замінити – той же алюмінієвий сплав Д16-Т, профілі з ного, кутові профілі, швелери, листовий метал. Наприклад, замінити на китайський – бо він не гірший, ніж той самий радянський був. подивимося, як складуться відносини з Китаєм – після цього можна буде говорити, чи це прорив, чи це спроба старту.

Так сказали. Але це був одиничний літак. Там дуже багато могли позбирати того, що залишилося від попередніх. А якщо би пішла серія – це вже можуть бути масові поставки. Якщо це питання вирішене, якщо будуть довгострокові домовленості, якщо будуть замовлення… Бо, наприклад, Азербайджан хотів 10 літаків Ан-178. Були з Китаю замовлення, були з Казахстаном перемовини. Треба розуміти, що нам дешевше купити 3 літаки – наприклад, американські. А не налагоджувати виробництво заради трьох. Уявіть, що треба вибудовувати всю інфраструктуру, укладати купу договорів. І хто вам продасть запчастини, наприклад, на 10 літаків? Чи якісь профілі, розроблені нашими конструкторами. Та під ці профілі потрібно перебудовувати виробничу лінію. Я б сказав, що це старт. Дійсно, стартувати якось потрібно. Подивимось, як воно буде.

В Україні ж виробляли літаки.

Тому вони й казали, що це російські літаки, бо там алюміній російський (сміється). Це смішний аргумент. Бо той самий алюміній ішов у США, та на "Боїнг" росіяни не претендували.

Морально – на півтора покоління. Вони хоч і 4-го покоління, а зараз 5-те. Наприклад, наш основний винищувач Су-27. Ми отримували все, що було перших серій – виготовлені до 1992 року. За цей час у Росії значно змінилося обладнання. Літак – це платформа. Якщо ми зараз поставимо нове обладнання…

Бойовий літак – це машина, яка несе ракети і купу радіоелектронного обладнання. Це обладнання тактичне – наприклад, він має співпрацювати з наземними командними пунктами і таким ж літаками. І в американців ці системи давно захищені. Окрім того, має постійно обмінюватися всіма даними про обстановку в повітрі. А вона складна, тут великі потужності: за секунду сучасний літак пролітає 700 м. Окрім того, сучасні літаки мають бути обладнані і розвідувальною інформацією, і засобами радіопротидії.

Наприклад, російський "Бук" має радар. Якщо ми засліпимо цей радар, свій "Бук" вони можуть хіба на парадах показувати. Але зараз системи настільки сучасні, що по якихось діапазонах ми його можемо засліпити, по якихось – ні. Тому потрібна сучасна розвідувальна апаратура, яка дасть інформацію, це ці "Буки" знаходяться. Тобто, літаки-розвідники за зоною його досяжності літають і перехоплюють сигнал. Якщо ми його імпульс викривимо, вони не отримають інформацію про наші літаки.

Це, якщо спрощено, розвідка і радіопротидія. Наші бойові літаки мали би бути цим забезпечені. Бо російські – всім обладнані, наші теж мають, але питання, чи спрацює, наприклад, система попередження про опромінення.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: "Українці віджали літак просто в польоті" - росЗМІ видали фото винищувача ЗСУ за свій літак

Наприклад, літак летить, а в нього є табличка – прямокутничок, на ньому чотири лампочки по кутках. Якщо, наприклад, спереду ліворуч запрацював радар, відповідна лампочка починає блимати. Тут працює купа систем. Так от, відповім так: наші літаки дуже застарілі за обладнанням.

Досить застарілі за озброєнням. Тому що наші ракети – напівактивні. Тобто, поки вони летять на ціль, вона має перебувати в конусі радара. Це по-перше, вузьке коло зору, а по-друге, літак у цей час не може маневрувати. У нас напівактивні системи наведення ракети Р-27. А у американців ракети мають активні головки: вистрілив – забув. Радар один раз дав ракеті напрямок, вистрілив, і вона полетіли в ціль. Літак далі може маневрувати чи повертатися назад – ракета летить куди треба.

У противника єдиний шанс уникнути ракети – поставити перешкоду. До речі, якщо буде повітряний бій, російські літаки зможуть поставити нашим ракетам перешкоду.

Окрім того, наші винищувачі не здатні працювати по наземних цілях, на відміну від сучасних російських.

Процес має бути паралельним. Наприклад, ми хотіли оновити легкий винищувач МіГ-29. Це основний винищувач, їх у нас найбільше – 3 бригади. Запитали Ізраїль, а вони виставити по $40 млн за кожен літак. У цьому немає сенсу, бо ми можемо купити американські винищувачі. Я би зараз зачекав. Але активно вів перемовини.
Якщо говорити про оновлення – можемо говорити про малу модернізацію. Покращувати радіоелектроніку, запроваджувати натівські стандарти. Бо сучасні літаки НАТО обмінюються між собою тактичною інформацією по закритих каналах. У нас цього немає, ми отримуємо з наземних станцій, а не між собою. Модернізацію проводити потроху, без ривків і шалених грошей за кожен літак.

 

І одночасно обирати собі літак, який прийде на заміну застарілим радянським типам. Ну, нехай, після оновлення вони ще 10 років пролітають. А потім? Не думаю, що Росія за цей час стане білою і пухнастою, або щось принципово зміниться. Путін – така фігура… Замість нього прийде ще десяток таких самих.

У нас два винищувачі. Важкий – для завоювання переваги в повітрі – Су-27, легкий фронтовий винищувач – МіГ-29. Штурмовик Су-25, бомбардувальник Су-24М і розвідник Су-24МР. Тобто, таку різноманітність типів мають лише Росія, США і, мабуть, Китай. Всі інші натівські країни мають один багатофункціональний бойовий літак. Він і розвідник, і штурмовик, бо може працювати по наземних цілях, і бомбардувальник. Можуть працювати звичайними або керованими бомбами.

Звичайно. І на горизонті вимальовується американський F-16 "Fighting Falcon" ("сокіл, що б'ється". – Gazeta.ua). Вимальовується тільки цей тип. Тому що в більшості пострадянських країн НАТО – літаки саме такого типу. Тобто ми ці літаки можемо обслуговувати разом із кількома країнами, це дешевше. Якщо візьмемо, наприклад, французький – його ні в кого більше немає. Якщо взяти Eurofighter німецько-італійсько-англійський – теж ні в кого поблизу такого літака немає. Окрім того, американський літак – це завжди американський літак. У них завжди найкраще обладнання. Так, він буде дорогий. Але ми для початку можемо взяти "поношені" – секонд хенд. Все одно, поки цей літак освоюватимемо, декілька розіб'ємо. Не бачу жодного сенсу одразу брати найновіші літаки.

Бо це військово-транспортний літак. Виконує завдання перевезення військ. У нас є легкий військово-транспортний літак у повітряних силах – Ан-26. Застарілий вже давно. Але не випрацював свій ресурс. Будувався, ремонтувався в Україні, двигуни ремонтувалися теж тут. Обв'язка двигунів, яка, до речі, вийшла з ладу – російського виробництва. В основному, він український, і ще може служити. Але літак піднімає до 5 т вантажів.

 

А потрібен літак більшої потужності. Ан-178 піднімає до 18 т. Бере більше людей, розвиває більшу швидкість. Єдине що, не працює з тих самих коротких смуг, з якими може працювати Ан-26.

Наступний літак за класом – середнього класу Іл-76. Літає їх і зараз у повітряних силах 3 штуки. Двигуни, обладнання, сам літак – усе російське. І їх нам треба міняти.

Повністю не замінять. Але можуть перекрити потребу в літаках до 20 т на короткі дистанції. Зараз можемо на ці короткі важкі, дорогі в обслуговуванні, жруть палива як скажені. Щоправда, далекі місії ми виконуємо на них, але їх треба міняти – вони вже випрацювали ресурс.

Перш за все, військово-повітряним силам України потрібно частину своїх функцій віддати безпілотній авіації. Вона має бути частиною армійської авіації – тобто, сухопутних військ. Робота на полі бою, штурмовики – це дещо застаріла система. Штурмовики і бомбардувальники треба з озброєння знімати і заміняти основним бойовим літаком. Тим самим F-16. Здатний виконувати всі функції, причому набагато ефективніше, ніж той же Су-25. Здатний працювати і вдень і вночі, у будь-яких погодних умовах.

Тобто, по-перше – передача частини функцій по підтримці наземних військ армійській авіації. Заміна чотирьох типів на єдиний бойовий літак. І, відповідно, озброєння – отримати американські нові ракети "повітря-повітря" та "повітря-земля". Орім того, створювати і розвивати засоби, які забезпечують роботу авіації. Зокрема, системи радіопротидії, розвідувальні, навігаційні та захищені зв'язкові системи для обміну тактичною інформацією.