Що буде з Генпрокуратурою після реформи

Президент України Володимир Зеленський 29 серпня вніс до Верховної Ради законопроект №1032 про реформу Генеральної прокуратури.

Він пропонує перейменувати орган на Офіс генерального прокурора. Регіональні та місцеві відділення стануть обласними та окружними. Національна академія прокуратури України стане Тренінговим центром.

Також Зеленський пропонує ліквідувати військову прокуратуру, зберігши при цьому право утворювати спеціалізовані за генпрокурором. Зменшити загальну кількість працівників відомства - з 15 тисяч до 10.

З моменту прийняття законопроекту у кожного чинного прокурора буде два варіанти: або звільнитися, або проходити атестацію, щоб залишитись на посаді. Вона складається з тестів та співбесіди.

Якщо людина раніше не працювала прокурором, може взяти участь у відборі за умови наявності юридичної освіти та стажу правової роботи.

Такі ж вимоги повернуть і для генерального прокурора. Їх скасували 2016-го, щоб Юрія Луценка змогли призначити на посаду. 29 серпня генпрокурором став голова Національної ради з питань антикорупційної політики Руслан Рябошапка.

Нова реформа розширює його повноваження. Затверджуватиме стратегію розвитку відомства, систему оцінювання прокурорів. Також розглядатиме звернення про неналежне виконання посадових обов'язків.

Не можна провадити реформи на системному рівні. Пишемо їх так, що виконання залежить від волі конкретної людини.

Про це в інтерв'ю Gazeta.ua говорить експерт із права Геннадій Дубов.

Які ключові завдання і проблеми має вирішити реформа Генпрокуратури?

- Реформа має забезпечити повну реорганізацію усієї структури. Перезапуск діяльності органу. Відновлення до нього суспільної довіри. Зміни мають спростити діяльність Генпрокуратури, зменшити кількість працівників. Призупинення діяльності Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії виключатиме у певних випадках особливий порядок призначення на посади. Це дасть можливість оновити керівний склад усіх органів прокуратури. Оптимізувати роботу структури.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Матіоса звільнили

У реформі прописана зміна назви установи на "Офіс генерального прокурора". Це просто іміджевий крок команди Зеленського? Що на практиці це може змінити?

- Це не просто зміна назви. Це - ліквідація однієї установи та утворення іншої. Таким чином спрощується процедура оновлення кадрів. Умовно, якби такий орган як Генеральна прокуратура лишився, там було б важко провести люстрацію. Треба було б дотримуватися процедури звільнення щодо кожного люстрованого працівника. Проте якщо ліквідувати саму установу та створити на її місці нову, цього робити не треба. Достатньо просто задекларувати конкурсні правила переходу з Генпрокуратури до Офісу генерального прокурора. Ті, хто не пройдуть конкурс, просто не переведуться. Це суттєво спрощує процес.

Чи є ризик, що переатестація відбудеться тільки умовно і більшість прокурорів залишаться на своїх посадах?

- У цьому випадку неможливо відновитись через суди, як це було у випадку з Національною поліцією. Це вже нівелює один фактор ризику, адже не можна відновитись в орган, якого не існує. А до нового просто не візьмуть.

Щодо старих кадрів - дехто з них точно залишиться. Скільки їх буде - вирішуватиме керівництво. Будуть проводити конкурси, на адміністративні посади призначатимуть власним розпорядженням. Реформа прописана так, що переважно цей процес залежатиме від особистого бажання та волі генерального прокурора.

Пропонують ліквідувати військову прокуратуру. Чому? Це правильне рішення?

- 2010-го це вже робили. Через 4 роки вирішили повернути. Це - орган подвійного підпорядкування і Генпрокуратурі, і Міністерству оборони. Після ліквідації є два варіанти розвитку подій. Перший - можуть створити спеціалізовану прокуратуру. Другий - функції військової делегують окремим підрозділам цивільних прокуратур.

Не варто думати, що це якось позначиться на міжнародних судових процесах із Росією. Керування ними так само передадуть цивільним прокурорам. Навряд Міжнародні трибунали відмовляться від якихось доказів російської агресії, якщо їх надасть не військова прокуратура, а цивільна. Головним критерієм буде якість і достовірність наданих нами аргументів.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Справи Майдану: Рябошапка не зміг назвати терміни розслідування

Реформа розширює повноваження генпрокурора. Наскільки це вдала ідея? Чим це небезпечно?

- Зараз прокуратура займається тільки державним обвинуваченням у суді та наглядом за органами досудового розслідування. Збільшення повноважень генерального прокурора роблять для того, щоб можна було перезавантажити систему персонально.

Кваліфікаційно-дисциплінарна комісія не могла притягнути прокурорів до відповідальності навіть за нетверезе водіння. Тобто це не був дієвий орган. Практика показала, що він неефективний і необ'єктивний. Команда президента вирішила обійти ці громіздкі органи, не чекати їхнього рішення персонально щодо кожного прокурора. Ці функції виконуватиме Руслан Рябошапка як очільник відомства. І тільки час покаже, наскільки він добросовісно та професійно це робитиме. На жаль, у сьогоднішніх умовах нам не вдається зробити реформи системними і незалежними від окремих осіб та їхньої політичної волі.

Як у цілому можна охарактеризувати реформу Генеральної прокуратури? Вона має шанси стати успішною?

- Законопроект, що подав президент, має шанс на успіх. За умови, якщо народні депутати не шматуватимуть його поправками. А генпрокурор дійсно зацікавлений у якісних змінах. Має усі можливості їх втілювати.

×