"Путін може спровокувати Третю світову війну" – Володимир Зеленський для CBS

США підтримують Україну фінансово, і я вдячний за це. Просто думаю, що вони підтримують не лише Україну. Якщо Україна впаде, Путін, напевно, піде далі. Що робитимуть США, коли Путін досягне країн Балтії? Коли досягне польського кордону? А він може. Це величезні гроші. У нас за це велика вдячність. Що ще має зробити Україна, щоб усі могли виміряти нашу величезну вдячність? Ми гинемо у цій війні.

Подивіться, якщо Україна впаде, що станеться за 10 років? Просто подумайте про це. Якщо росіяни дістануться Польщі, що далі? Третя світова війна?

В мене немає відповіді. Весь світ має вирішити, чи хочемо ми зупинити Путіна, чи хочемо розпочати світову війну. Ми не можемо змінити Путіна. Російське суспільство втратило повагу від світу. Вони обрали його, переобрали та виростили другого Гітлера. Вони зробили це. Ми не можемо повернутися до минулого. Але можемо зупинити це тут і тепер.

Ми захищаємо цінності всього світу. Саме українці платять найвищу ціну. Ми справді боремося за свою свободу, вмираємо. Це не вигадка, не книжка. Ми по-справжньому боремося з ядерною державою, яка загрожує знищити світ.

Україна зупинила наступ Росії, але жахливою ціною. Зруйновані міста, мільйони біженців, незліченні тисячі загиблих і все це заради марнославства Путіна в сфері національного будівництва.

Сьогодні війна ведеться на фронті завдовжки 1000 км. Червона зона – це 20% території України, все ще окуповані Росією. Саме тут танки, подаровані Заходом, мали пробитися, зменшивши російські сили вдвічі. Але траншеї, мінні поля та артилерія зупинили просування бронетехніки. Наразі це артилерійська дуель, у якій кожна сторона випускає близько 40 тис. снарядів на день. Українська піхота наступає кривавими метрами. Це Перша світова війна з дронами.

Це складне питання. Я буду з вами цілком чесний. Маємо ініціативу. Це плюс. Ми зупинили наступ росіян і перейшли у контрнаступ. Попри це, все відбувається не дуже швидко. Важливо, що ми щодня рухаємось вперед та звільняємо території.

Нам потрібно максимально звільнити нашу територію і рухатися вперед, навіть якщо це менше ніж півкілометра чи сто метрів, ми повинні це робити. Не можемо гаяти час. Забудьте про погоду. У місцях, куди бронетехнікою не проїхати – летимо. Якщо ми не вміємо літати, відправимо дрони. Ми не повинні давати Путіну перепочинок.

Ні.

Ну, ви знаєте.

Ви знаєте, що ми не стріляємо по території РФ.

Ви знаєте, ми використовуємо зброю наших партнерів лише на території України. Це правда. Але відбуваються каральні операції, як вбивства мирного населення зі сторони росіян.

Росія повинна знати, що де б вона не знаходилася, хоч би яке місце вона використовувала для запуску ракет по Україні, ми маємо повне моральне право бити у відповідь по цим місцям. Ми їм відповідаємо: "Ваше небо не так добре захищене, як думаєте".

Вони повинні знати, якщо відключать нам електрику, позбавлять електрики, позбавлять води, позбавлять бензину, вони повинні знати, що ми маємо право зробити з ними те ж саме.

Зламати нас. Вибравши цивільні цілі, Путін хотів досягти саме цього – зламати. Цій людині, яка досягла всього такими кривавими діями, не можна довіряти. До нього немає довіри, бо він уже давно не людина.

Думаю, він продовжить загрожувати. Він чекає, що США стануть менш стабільними. Вважає, що це станеться під час виборів у Штатах.

Він шукатиме нестабільність у Європі та Америці. Буде використовувати ризик застосування ядерної зброї, щоб підігріти цю нестабільність. Він буде продовжувати загрожувати.

Якби в Україні було достатньо сучасних систем озброєння, ми вже б відновили територіальну цілісність країни. Ми вже б це зробили. Ці системи є.

Для мене це, по-перше, велика честь. Я дивлюся їм у вічі й пишаюся, що у нас такі сильні люди, бо це великий ризик, можна втратити життя заради порятунку інших життів. Коли говорю "інші життя", не говорю в цілому, а маю на увазі своє власне, життя моїх дітей, і повністю розумію, які ризики тут існують.

Ні. Це наша територія.

Сьогодні ви бачили, як я нагороджував людей медалями. Тиждень тому вручав нагороди батькам загиблих солдатів. Було 24 сім'ї. Була жінка. Вона була з трьома дітьми. Були батьки, дуже старі. Вони ледве могли ходити, і мали лише одного сина. Одна з жінок була вагітна. Вона прийшла з немовлям на руках. І була водночас вагітна. І ця дитина ніколи не побачить… Що мені їм сказати? Що всі вони померли для того, щоб ми могли сказати: "Все гаразд, Росія, ти можеш усе це забрати собі". Це складна робота. Ви мене розумієте? Нагородження людей, на обличчях яких увесь світ завалився. І все, що я можу їм дати, все, що можу дати їм - це перемога.