"Якщо коли-небудь я все ж таки помру - не дай бог, звичайно - прошу написати на моїй могилі таку епітафію: "Для нього необхідним і достатнім доказом існування бога була музика", - з такими словами звернувся Курт Воннегут до своїх читачів за рік до смерті. - "Якими б корумпованими, жадібними і безсердечними не ставали наш уряд, наш великий бізнес, наші ЗМІ, наші релігійні і добродійні організації, музика ніколи не втратить чарівності".
Як розповіла дружина письменника Джілл Кременц (Jill Krementz), Воннегут не видужав від черепно-мозкової травми, яку він отримав, впавши кілька тижнів тому в своєму будинку на Манхеттені.
Літературна спадщина Воннегута включає 19 романів, багато з яких стали бестселерами, десятки оповідань, нарисів і п"єс. Впродовж всієї своєї творчої кар"єри письменник виступав з позицій соціального критика, дотепно відображаючи в творах абсурд війни і людської роз"єднаності, неоднозначність наукового підходу в пізнанні.
- Я говорю що завгодно, щоб здаватися смішним, часто в найжахливіших ситуаціях, - говорив про себе Воннегут.
Не дивлячись на комерційний успіх його книг, письменник все своє життя боровся з депресією, що в 1984 році довела його до спроби самогубства - тоді він наковтався пігулок і алкоголю, а пізніше згадував про це з жартами.
Не втрачаючи почуття гумору, останніми роками письменник часто нарікав на складності старечого життя. Одного разу міркуючи про те, як він хотів би зустріти свою смерть, Курт Воннегут заявив, що вважав би за краще врізатися на літаку у верхівку гори Кіліманджаро, передає Лента.ру.
8 
79692
Коментарі