22 січня Україна відзначає День Соборності. Але ми ще не об'єднали всі етнічно наші землі, які по справедливості мали б відходити до української держави. Так вважає громадський діяч та поет Дмитро Корчинський.
- Тому свято соборності може бути претензією на соборність. Воно має нагадувати нам, що ми маємо обов'язок перед нашими співвітчизниками в Придністров'ї, Підлящі, Смоленщині, Вороніжщині, Кубані і так далі.
Чому під час революції 1917-1921 років, в часи проголошення "Акту Злуки", нам не вдалось відбитись від поляків та більшовиків?
- Тоді ми потрапили трохи не в свій час. Українська екзистенція - це анархія та гайдамаччина - безпосередня справедливість. На початку ХХ століття в мейнстрімі були диктатури. Диктатури більшовиків та Юзефа Пілсудського виявилися більш адекватними. Та, дяка Богу, світ змінився. Сьогодні великі централізовані держави та диктатури програють громадським мережам, недержавним організаціям, релігійним спільнотам. Це ми бачимо на Близькому Сході. Тому настає час скористатись майбутнім розвалом Російської Федерації і спробувати об'єднати всі українські землі в єдиній державі. Мейнстрім грає за нас.
На території Кубані живе не так багато українців, які відчувають себе українцям. Як нам до них апелювати?
- Саме цього року на Кубані, в Брянську та Воронежі будуть проходити марші соборності України, які організовані місцевими громадськими активістами. Це, мабуть, вперше після розвалу Радянського Союзу. У цьому нам допомагають наші брати-кавказці.
Що ви маєте на увазі?
- Річ в тім, що місцеве населення дуже налякане кавказькою навалою - заселення цих земель людьми з Північного та Південного Кавказу. Сьогодні федеральний центр або полишив напризволяще це українсько-руське населення, або взагалі починає спиратись на кавказців, які є найбільш активним та здібним до служилості елементом. Тому люди заради спасіння свого способу життя на прабатьківських землях шукають альтернативу Кремлю. Це означає, що ми знову отримаємо шанс на відновлення справедливості.
Тиск кавказців роз'ятрює українську ідентичність тамтешнього населення?
- Так. Це вже відбувається. 22 та 26 січня в Ставропольській області будуть проходити акції самозахисту. Я сподіваюся, вони будуть проходити і під синьо-жовтими прапорами.
Але Москва може вдало спиратись на кавказців для утримання в покорі населення півдня Росії?
- Вона це й робить. Наприклад, багато начальників міліції - чеченці. Федеральний міграційний департамент контролює дагестанська мафія. Москва - бюрократичний центр, вона завжди використовує те, що можна. Раніше використовувала татар, потім німців, далі - українців. Нині спирається на кавказців. Середньоазіати працюють, а кавказці керують. Кремлю абсолютно наплювати на корінне населення. У московсько-петербурзькій державі найбільш упослідженими були ті, кого вона називала росіянами. Нічого не змінилось і тепер.
Чому в українських землях Росії та в багатьох великих містах чеченці чи дагестанці поставили себе краще, ніж досить чисельні українці?
- Свого часу Москві вдалося зруйнувати всі наші архетипи. Коли розвалилася Російська імперія, то майже в кожному селі виникла банда. Це був драйв. Нині цього драйву нема ні в Україні, ні в українських землях Російської Федерації. Чеченці змогли залишитися зв'язок з традиціями, з ландшафтом. Вони залишилися чеченцями. Саме тому українці Росії виглядають ніяково на їх фоні. Чим швидше ми повернемося до себе, тим швидше ми зможемо конкурувати з чеченцями та дагестанцями.
Коментарі
115