Як українські спецпризначенці проводять рейди в Криму

Репортаж у виданні The New York Times

Одного разу пізно ввечері цього місяця двоє українських спецназівців заїхали в провулок в Києві на побитому позашляховику. Повернувшись після небезпечного нічного штурму російських позицій в Криму, вони прослизнули в ледь вмебльовану квартиру, де сиділи за столами втомлені, та розповідали про свою останню операцію.

 

"Дуже важко", - сказав 38-річний "Аскольд".
"Це була наша найскладніша операція", - додав 23-річний "Кухар".

Вони бійці підрозділу сил спецоперацій ГУР. Двоє чоловіків приєдналися до понад 30 інших, які мчали понад 160 км/год через Чорне море на водних мотоциклах, щоб атакувати критично важливі російські оборонні об'єкти, перш ніж втекти. Це був другий український десантний рейд за шість тижнів.

Ці рейди - частина серії атак українських військ на Крим з середини літа, в результаті яких вдалося вивести з ладу деякі російські системи ППО та пошкодити військово-морські ремонтні верфі в Севастополі. Пізніше Росія перевела 10 військових кораблів із Севастополя до порту Новоросійська в Росії.

 

Не можна заперечувати, що атаки на Крим зростають і можуть зрости ще більше з новими ракетами великої дальності ATACMS, щойно доставленими зі США. "Іде динамічний, глибокий ударний бій", - йдеться в заяві британської військової розвідки.

Часткове виведення Чорноморського флоту з Севастополя, де він базувався понад 200 років, допомагає Україні прорвати російську блокаду та продовжити рух деяких суден у Чорному морі. Це бажаний успіх для Києва, оскільки він прагне розширити контрнаступ через російські мінні поля.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: "Москва кілька разів програла битву за Україну" - Євген Глібовицький

Українське військове керівництво давно заявляє про намір відновити контроль над Кримом, що деякі військові аналітики вважають малоймовірним. Для Володимира Путіна це не лише життєво важлива база для російських операцій на півдні України, а й перлина Російської імперії, яку він поклявся зберегти.

Українська кампанія почалася рік тому з атаки на Керченський міст. Але її посилив контрнаступ цього літа, коли українські війська почали наносити ракетні удари глибоко за лінією фронту по Криму.

Ракети великої дальності вражають мости на автомобільних і залізничних шляхах, що з'єднують півострів з рештою України, а також ППО, військові бази і командні пункти. Мета - порушити матеріально-технічне забезпечення російської армії та погіршити її працездатність. Цю тактику верховний командувач ЗСУ, генерал Валерій Залужний, застосував у контрнаступах у Харківській та Херсонській областях.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: "Інколи Офіс президента шкодить міжнародній політиці" - Володимир Огризко

Наприкінці червня пошкодили Чонгарський міст на одній з головних доріг з півострова. 17 липня Керченський міст знову зазнав удару - цього разу безпілотними човнами. Місцева неурядова організація SOS Крим повідомляла про майже щоденні вибухи на півострові протягом наступних тижнів.

Атаки справили різкий вплив на російську громадськість. За словами місцевих чиновників, з піку в 9 млн російських туристів у 2019 році, цифра впала до 6 млн у 2022 році й трохи більше 4 млн цього року.

Тисячі росіян, які оселилися в Криму або купили там нерухомість після анексії в 2014 році, продають її, і ціни на неї впали, каже Людмила Денісова, колишній український законодавець, члени сім'ї якої живуть у Криму.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: $300 млн на день: скільки коштує війна для РФ

"Кожен успішний український удар ускладнює життя в Криму", – сказала вона.

Найбільш нищівних ударів завдали в середині вересня, коли ракети вразили російський підводний човен і десантний корабель у сухих доках порту Севастополя. Через тиждень українці обстріляли ракетами великої дальності Storm Shadow командний штаб ЧФ там же, поранивши десятки офіцерів.

Багато кримчан звернулися з пропозиціями надання інформації до української розвідки після того нападу, сказала Севгіль Мусаєва, редакторка "Української правди", посилаючись на представників української розвідки.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: "Маємо нову потенційну загрозу через Північну Корею" – Олександр Мусієнко

Раніше вони боялися ділитися інформацією, сказала вона, додавши, що зараз, "може, чекають, що щось скоро станеться, і хочуть допомогти ЗСУ".

Паралельно з ракетними ударами ГУР розпочала бойову діяльність. Наприкінці липня її оперативники взяли під контроль "Вишки Бойка" - газові бурові установки у західній частині Чорного моря, які Росія захопила в 2014 році.

24 серпня українські спецназівці здійснили свій перший відомий рейд на Крим з 2016 року, атакувавши російську базу на мисі Тарханкут - найзахіднішій точці півострова. На базі розміщені антена та системи, які глушать електронний зв'язок на великій території.

 

"Завдяки цій антені вони все бачать на морі. Завдання було підійти до них на дуже близьку відстань і підірвати", - сказав командир групи "Братство", яка здійснювала рейд, ідентифікований за позивним "Борхес".

"Братство" - партія, яку очолює Дмитро Корчинський, ветеран війни на Кавказі, який воював проти російських військ у 1990-і, і який має зв'язки з колишніми радянськими та українськими спецслужбами. Партію по-різному описували як християнсько-націоналістичну та правоекстремістську. З початку повномасштабної війни добровольці "Братства" інтегрувалися в лави ГУР і здійснили перші атаки на територію Росії минулого року і на території Криму цього року.

Для першого рейду бійці "Борхеса" отримали флотилію гідроциклів для транспортування 20 осіб на російську базу на мисі Тарханкут. На чолі з командиром із позивним "Мураха" вони вирушили в сутінках із супровідним катером постачання, перебуваючи в повному електронному відключенні через російські системи електронних перешкод, покладаючись лише на ручний компас.

 

Оскільки російського флоту майже не було в західній частині Чорного моря, найбільша загроза для українських спецназівців була з повітря. Росія панує в повітрі в цьому районі, і звичайні українські кораблі не раз піддавалися атакам російських літаків. Але невеликий розмір і низька посадка гідроциклів допомогли залишитися непомітними.

Вони дісталися берега вдосвіта, висадившись на гальковий пляж. Озброївшись чотирма кулеметами, п'ятеро чоловіків піднялися на пагорб і зайняли позиції з видом на базу та антену.

Коли решта групи вийшла на берег, російські кулеметники, які охороняли базу, відкрили вогонь, сказав "Мураха". Але люди на пагорбі були готові й самі вели пригнічуючий вогонь з кулеметів.

З плечових пускових установок вони випустили кілька реактивних гранатометів по антені та базі перед тим, як відступити. Дехто з групи підняв український прапор на будівлі, знявши це на відео перед тим, як втекти.

Група обійшлася без поранень. Але катер постачання потрапив під обстріл і відступив, тож усім 20 спецназівцям довелося здійснити шестигодинний зворотний шлях на гідроциклах, які були спеціально обладнані відділеннями для боєприпасів і додаткового палива.

"Борхес" сказав, що перехоплення російських комунікацій вказує на те, що росіяни зазнали втрат під час атаки, але він не знає, чи вони вразили головну ціль - антену.

Нік Рейнольдс, науковий співробітник Королівського інституту об'єднаних служб у Лондоні, назвав рейд на Крим "тактично цікавим", але передчасним.

"Україна поки що не в змозі скористатися будь-яким ослабленням російської оборони там", - сказав він.

"Борхес" каже, що головним досягненням операції було змінити сприйняття, і довести, що українські сили можуть вийти на берег Криму, і показати російській громадськості, що півострів більше не є безпечним місцем.

"Це підіймає моральний дух наших українців і знижує моральний дух росіян і кримчан. Вони більше не можуть відпочивати на цих пляжах", - сказав він.

Переклад Gazeta.ua

×