Минулого вівторка було дев"ять днів як не стало Бориса Шевчука, 58 років. Чоловік помер від інфаркту вдома, на вул. Ірпінській, 62а.
Борис Петрович народився в селі Осикове Макарівського району на Київщині. 1968-го під час служби в армії він потрапив до Чехословаччини, де війська країн соцтабору придушували народне повстання. Довгий час полк, у якому перебував Шевчук, базувався в Празі.
З армії звільнився старшим сержантом. Повернувшись у село, працював комбайнером. 1 вересня 1973 року одружився із сусідською дівчиною Ганною. Через три роки народився син Олексій. 1986-го Борис Шевчук перевіз сім"ю до Києва. Тут чоловік влаштувався на роботу в управління механізації. Працював на екскаваторі.
Кілька років тому стан здоров"я Бориса Петровича різко погіршився. Він влаштувався охоронцем у гаражний кооператив, але довго там не пропрацював. Потім пішов вантажником у видавництво "Киевские ведомости". Вдова Ганна Юхимівна, 53 роки, каже, що чоловік любив цю газету, тому й робота подобалася.
— Він мріяв збудувати двоповерховий дім. Якби прожив ще кілька років, то здійснив би цю мрію, — говорить жінка. — Борис любив землю, був господарем. У молодості часто їздив на полювання.
Борис Петрович дуже любив 9-річну онуку Оленку.
Поховали Бориса Шевчука в селі Лишня Макарівського району, біля могил батьків.
Коментарі