Жителів країн Балтії почали депортувати

14 червня 1941 року розпочалися депортації з країн Балтії.

16 травня в Москві прийняли постанову "Про очищення Литовської, Латвійської та Естонської РСР від антирадянського, кримінального та соціально-небезпечного елементу". До таборів відправляли колишніх військових, політиків, землевласників. Членів їхніх родин вивозили до Сибіру.

Спочатку планували депортувати 39 395 осіб. У ніч з 13 на 14 червня 1941-го до будинків почали заходити радянські війська. Зачитували постанови, на основі яких людей арештовують або відправляють у висилку. Підігнали 490 вагонів для депортованих.

"У кімнатах був величезний безлад. Діти плакали, військові щось шукали й скидали книги з полиці батька. Моя мати встала зі стільця і поклала до своєї валізи пряжу з запахом нафталіну. Тато щось упакував під поглядами озброєних. З комори в одну коробку кидали копчене м'ясо та пів мішка гороху. Туди ж помістилася і ручна швейна машина. "Быстрее! Быстрее!" - кричали солдати", - згадувала депортацію естонка Гельві Коппель.

Родинам дозволяють взяти до 100 кг особистих речей. Чоловіків відділяють від жінок та дітей, їх везуть у концтабори.

За підрахунками істориків, під час транспортування загинули 3,8 тис. осіб. Згідно з доповідною запискою наркома державної безпеки Всеволода Меркулова на ім'я секретаря ЦК ВКП(б) Йосипа Сталіна та Наркома закордонних справ В'ячеслава Молотова від 17 червня 1941 року про результати операції у трьох країнах Балтії депортували 25 171 особу та заарештували 14 467 осіб. У Литві – 5664 заарештованих та 10 187 виселених; у Латвії – 5625 заарештованих та 9546 виселених, в Естонії – 3178 заарештованих та 5978 виселених. Серед переселенців були також євреї та росіяни.

"З поїзда вони зійшли на березі Чулима, в Красноярському краї, біля Ачинська. Тиждень вони там прожили, з ними були сусіди з їхнього району - Шалтси, Стуріси, Вілд. Люди були різні - інтелігенти, поліцейські, селяни, навіть гімназисти. Потім усіх стали розбирати на різну роботу. Місцеві ставилися до приїжджих жахливо, бо всім сказали, що це вороги народу, фашисти й експлуататори. Жили всі в бараці з нарами. Було голодно. Мама захворіла, їй порадили горілки випити залпом. Закусити дали бовтанку - це мука з водою. Мама лежала на верхніх нарах і її стало рвати. Внизу якась жінка це побачила, стала підставляти руки й кричати: "Каша, каша!" - переповідала латвійка Надія Аріньш історію своєї матері.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Кремль почав втілювати плани щодо Балтійських країн

Після смерті Сталіна люди отримали можливість повернутися додому. Їх примушували підписати документ про відмову від майна. У 1990-х уряди балтійських країн проголосили депортації геноцидом.

×