Перші та єдині вибори до Сойму Карпатської України відбулися 12 лютого 1939 року. Сойм мав стати законодавчим органом автономного Закарпаття у складі Чехословаччини. Створювався за її конституційним законом.
Більшість голосів виборців – 92%, здобули кандидати від Українського національного об'єднання. До нього входили представники усіх існуючих в краї українських партій та політичних товариств, окрім комуністів. Підтримці українців сприяли сотні листівок, розклеєних містами та селами, а також діяльність проукраїнських агітаційних бригад.
У ході виборів жителі Карпатської України обрали до Сойму 32 делегати, 3 з яких представляли національні меншини - чеську, румунську та німецьку. Результати означали підтримку більшістю українців курсу на створення національної держави.
Уже незабаром українським діячам доведеться пристосовуватися до нових умов. Сусіди Чехословаччини почнуть реалізовувати свої амбіції, щодо її територій. Ще 30 вересня 1938 року прем'єр-міністри Великої Британії, Франції, Третього Рейху та Італії уклали Мюнхенський диктат. Рейху дозволили відібрати у Чехословаччини Судетську область та змусили задовольнити територіальні вимоги Польщі та Угорщини, яка претендувала на Закарпаття. 14 березня 1939 року Адольф Гітлер викликав до Берліна чехословацького президента Еміля Гаху та змусив його прийняти німецький "протекторат". Уже 15 березня Гітлер проголосив утворення Протекторату Богемії і Моравії – завершив анексію Чехословаччини.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: "Нас віддають на знищення агресорові, а гарантії безпеки — нікчемний папірець"
Того ж 15 березня Сойм Карпатської України розпочав у залі Хустської гімназії свою першу, фактично надзвичайну сесію. Вона проходила під головуванням педагога Августина Штефана. Депутати проголосили державний суверенітет та незалежність Карпатської України, підкреслили її республіканський лад. Президентом держави обрали отця Августина Волошина. Уряд очолив педагог Юліан Ревай.
Прийняли депутати також конституційний закон. Державною мовою проголошувалася українська. Офіційними символами стали синьо-жовтий прапор, герб із тризубом та ведмедем та гімн "Ще не вмерла Україна".
Майже одразу після того Угорщина за підтримки Польщі розпочала військову інтервенцію в Карпатську Україну, яка завершиться успіхом за декілька діб. Сойм цілковито припинить свою діяльність.
Напіввійськову організацію "Українська Національна Оборона" створили в Ужгороді 4 вересня 1938 року. Мала стати ядром майбутніх українських військ на Закарпатті.
Організаційне засідання провели молоді активісти ОУН у Народному Домі, де діяло місцеве товариство "Просвіта". УНО мала забезпечити оборону населення Закарпаття, що тоді перебувало під владою Чехословаччини. Також ставила за мету захист державного майна. Першим командувачем став юрист Василь Івановчик.
2 
1
Коментарі