пʼятниця, 26 жовтня 2012 13:24

Винахідник ксерокопії дев'ять років не міг продати свій патент

Винахідник ксерокопії дев'ять років не міг продати свій патент
Винахід Карлсона поклало початок інформаційної революції. Фото: 3dnews.ru

32-річний американський винахідник Честер Карлсон у своїй лабораторії в Нью-Йорку 22 жовтня 1938-го отримав першу ксерокопію.

На склі для мікроскопа він тушшю написав дату "10.22.38" і назву району міста. Потім приготував цинкову пластину, вкриту сіркою. Вимкнув у кімнаті світло й затулив вікна. Поверхню сірки натер носовичком, щоб вона мала електростатичний заряд. Скло з написом поклав на цинкову пластину й навів яскравий струмінь лампи. Тоді забрав скло і посипав пластину порошком плауна — рослини, з якої добували барвник для тканин. Далі приклав пластину до провощеного паперу. Нагрів його. Коли віск розтанув, на папері була майже ідеальна копія напису на склі. Експеримент повторили ще раз із помічником. А потім обидва пішли на вечерю до ресторану: майже 15-річні пошуки Карлсона нарешті дали результат.

— Навчаючись у старшій школі, у вільний час я працював на друкаря, — розповідав він згодом. — Мене вразило, як важко переносити слова на папір. Тоді я  й задумався над процесом копіювання.

Працювати у шкільні роки Честер Карлсон був змушений, щоб утримувати хворих на сухоти батьків. У 21 рік він осиротів. 1930-го закінчив Каліфорнійський технологічний інститут, став інженером. Згодом влаштувався клерком в адвокатську контору, що займалася патентами. З них часто треба було знімати копії. Документи віддавали до компанії, яка їх перефотографовувала й мала для цього відповідну машину.

— Приходив представник компанії, забирав креслення, ніс його до своєї компанії, робив копію і приносив назад. Можна було чекати півдня або навіть добу, — згадував Честер.

Новим способом копіювання Честер Карлсон намагався зацікавити  компанії IBM, "Кодак", "Форд", "Дженерал Електрик" і навіть військове відомство США. Та всі звикли до фотокопій, тому інвестувати в його винахід відмовлялися.

Карлсон тим часом удосконалив свою технологію копіювання, використовуючи сухе чорнило. Нарешті 1947-го патент у нього купила "Галоїд Компані" з міста Рочестера, штат Нью-Йорк. У ній винахід доопрацювали, а спосіб копіювання назвали ксерографією: xeros грецькою — сухий, graphos — писання. Про неї компанія вперше публічно оголосила 22 жовтня 1948-го, рівно через 10 років після експерименту з мікроскопним склом. Перший пристрій, який назвали "Галоїд Ксерокс Копіер" продали 1950-го. Компанія, змінивши назву на "Ксерокс", продовжувала вдосконалювати пристрій. 1959-го вона випустила справді простий у використанні копіювальний апарат, який приводився в дію однією кнопкою — "Ксерокс 914".

Карлсон за свій винахід отримав $150 млн, дві третини з яких пожертвував на доброчинність. До того як влаштувати власну лабораторію, він проводив досліди на кухні. Якось після чергового вибуху до нього зі скаргами прийшла молода сусідка Дорріс. Згодом вони одружилися. Дорріс покинула Честера, коли він не міг знайти компанію, яка б зацікавилася його винаходом. Більше він не одружувався. Помер 1968-го.

2007-го річний прибуток компанії "Ксерокс" становив $17,2 млрд.

Зараз ви читаєте новину «Винахідник ксерокопії дев'ять років не міг продати свій патент». Вас також можуть зацікавити свіжі новини України та світу на Gazeta.ua

Коментарі

Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі