Вчителька очолила повстанський загін

6 листопада 1919-го загинула Олександра Соколовська - отаман Маруся.

У 17 років дівчина очолила повстанський загін, що нараховував 300 шабель і 700 багнетів. Боролася проти більшовиків, які окупували Україну.

Олександра Соколовська народилася у селі Горбулів сучасного Черняхівського району на Житомирщині. Родина заснувала в селі гімназію та утримувала її власним коштом. Олександра здобула професію вчительки. З початком української революції родина Соколовських стала на боротьбу з більшовиками.

Комуністи вбили батька та 3 братів Олександри. Вони були засновниками та керівниками повстанських загонів і боролися разом із військами УНР. Тоді дівчина вирішила продовжити боротьбу рідних проти більшовиків. На Дівич-горі поблизу свого рідного села Олександра Соколовська прийняла присягу і взяла псевдо Маруся.

"Перед моїми очима й по сьогодні стоїть постать стрункої, невеличкої зростом дівчини, що була одягнута по-мужськи. Їздила верхи, як найкращий козак. Добре володіла рушницею, як і її брати, була відважного десятка і серед повстанців користувалася авторитетом. Не дивно, що після смерті своїх братів вона перейняла провід над повстанцями. Була вона вродливою, оце горбулівське сонечко з трішки рудавим волоссям і ластовинням", - згадував про Марусю хорунжий армії УНР Микола Фещенко-Чопівський.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Петлюра, Грушевський і могутнє військо: показали рідкісні фото Української революції

Загони Марусі діяли на Вінничині. На початку листопада 1919-го 12 сотень бригади отаманші одночасно вели бої з "червоними" під Фастовом і з "білими" під Мотовилівкою на Київщині. Під Фастовом соколовці оточили "червоних", а біля Мотовилівки, маючи 10-кратну перевагу, "білі" перейшли у контрнаступ, завдавши повстанцям великих втрат. Лише наявність резерву та вдало організована оборона дозволили повстанцям відірватися від переслідування.

Генерал-поручник Армії УНР Олександр Вишнівський стверджував, що Соколовську закатували до смерті більшовики 1919-го.

За його інформацією, її захопив карний відділ і розстріляв.

26 жовтня 1888-го народився відомий анахіст Нестор Махно. Він з'явився на світ у селі Гуляйполе Катеринославської губернії – тепер райцентр Запорізької області. Був п'ятим сином у сім'ї скотаря Івана Родіоновича. Коли йому було 7 років, помер батько, відтоді влітку наймався працювати. 15-річним влаштувався на місцевий чавуноливарний завод. За 3 роки став членом анархістської організації "Спілка бідних хліборобів". Кілька разів Махна арештовували за участь в експропріаціях – нападах на банки та поштові відділення.