Українська держава та Туреччина обмінялися грамотами про мир у Відні 22 серпня 1918-го. Від імені України їх підписав історик В'ячеслав Липинський. Від імені Туреччини - Гусейн Гільмі-Паша.
Україна підтримувала дружні відносини із Туреччиною від лютого 1918-го, коли управління державою здійснювала Центральна Рада. Мала своє посольство у Стамбулі, яке очолював дипломат Микола Левитський. Уряд гетьмана відкликав усіх призначених ЦР службовців і замінив талановитого дипломата на губернського комісара Київщини Михайла Суковкина.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Про що українці мають згадати в День Незалежності
Від'їзд нової української місії у Туреччину затримувався, тому вирішили укласти попередній договір у Відні. Українськи дипломати прибудуть до Стамбула лише 1 листопада 1918-го. Тоді Османська імперія перебувала у важкій ситуації - вона вийшла з війни, а в бухті міста уже стояли кораблі Антанти. Попри це, султан Магомет V прийняв українців із великими почестями та побажав "доброго життя в своїй власній державі".
Дипломатичні стосунки між Україною та Туреччиною тривали недовго. У листопаді 1918-го проти гетьмана Павла Скоропадського підніме повстання Директорія УНР, яка повалить гетьманат наступного місяця. Султан Магомет складе повноваження під час революції Кемаля Ататюрка.
Наступні мирні угоди підписуватимуть вже більшовицька УРСР і кемалівська Туреччина.
У листопаді 1918-го гетьман Павло Скоропадський запровадив воєнний стан на території Української держави. Тоді у Чернігові викрили більшовицьку підпільну організацію. Її члени чекали приходу російських військ і готували повстання. Гетьман по телеграфу оголосив стан "надзвичайної охорони" у Волинській губернії, наступного дня – запровадив "надзвичайний стан" в Одесі. Воєнний стан у Миколаєві, Херсонській, Катеринославській, Подільській і північних повітах Таврійської губернії запроваджено 9 листопада. У ніч з 11 на 12 листопада воєнний стан поширено на Чернігівську, Полтавську, Київську губернії та місто Київ.
8 
35413
Коментарі