Смертний вирок 38-річному генерал-хорунжому армії УНР Юрію Тютюннику 3 грудня 1929-го винесла колегія Голоного політичного управління.
"Вирок не приводити у виконання до особливого розпорядження", - йшлось у примітці до документу.
Після поразки Другого зимового походу армії УНР 1921-го Тютюнник повернувся у Польщу. Улітку 1922-го співробітники більшовицьких спецслужб створили фіктивний орган "Вищу військову раду". Вигадана повстанська організація вербувала людей із оточення Тютюнника.
26 березня 1923-го голова ВВР Михайло Дорошенко закликав Тютюнника очолити революційне повстання в Україні. Тютюнник зволікав із приїздом і 12 травня 1923-го Дорошенко пригрозив розірванням відносин із генералом і звинуватив його у зраді революційних ідей. 16 червня 1923-го після переправи через Дністер генерал-хорунжого Юрка Тютюнника заарештували. Більшовики заявили, що український генерал здався та пішов на співпрацю з радянською владою.
Тютюнник працював на кіностудії, разом із Майком Йогансеном і Олександром Довженком готував сценарій фільму "Звенигора". Зіграв самого себе у пропагандистському фільмі "П. К. П." ("Пілсудський купив Петлюру").
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Петлюра, Грушевський і могутнє військо: показали рідкісні фото Української революції
Юрія Тютюнника заарештували у Харкові 12 лютого 1929-го. У цей час він працював секретарем-інспектором ревізійної комісії Всеукраїнського акціонерного товариства торгівлі.
На допитах казав слідчим, що досі підтримує ідеї націоналіста Дмитра Донцова. Не називав імен учасників Другого зимового походу, заперечував існування в Україні диверсійно-повстанської сітки.
"Винен у пропаганді українського фашизму та приховуванні контрреволюційного елементу", - йшлося у вироку. Тютюника вивезли до Москви на дорозслідування. Йому дозволили лише листування з дружиною Вірою Тютюнник. Вона зверталась із заявою до керівництва ОГПУ та прокурора Верховного суду СРСР, в якій переконувала, що її чоловік не є загрозою для радянського ладу, а її родина приречена на голод. У серпні 1929-го продала піаніно, щоб поїхати до Москви на побачення з чоловіком і прийом до судового керівництва. Їй побачення не дозволили і заборонили на майбутнє.
Розстріляли Юрія Тютюнника у Москві 20 жовтня 1930-го.
6 листопада 1919-го загинула Олександра Соколовська - отаман Маруся. У 17 років дівчина очолила повстанський загін, що нараховував 300 шабель і 700 багнетів. Боролася проти більшовиків, які окупували Україну.
Коментарі