Спалив документи й застрелився - командир повстанців не дався ворогу

Останній провідник ОУН Волині Анатолій Маєвський - Уліян, загинув у селищі Здовбиця Рівненської області 19 серпня 1955 року. На його схованку чекістів вивів зрадник.

Анатолій Маєвський походив із Рівненщини. Родину репресували більшовики, вони ж розграбували сімейне господарство. Пізніше юнак вступив до Рівненської української гімназії, де і приєднався до ОУН. Потім вчився у Познанській політехніці, де вивчав медичну справу. Із початком Другої світової війни вчителював у рідному селищі Кустин і сприяв розбудові повстанської підпільної мережі проти радянської влади.

Маючи успіхи, очолив політичну референтуру Рівненського надрайонного проводу ОУН, а 1945 року - Рівненський окружний провід. З того часу його ім'я стало відомим для радянських каральних органів, з поля зору яких зник 1952 року.

За рік Маєвський дав дозвіл підпільникам-смертникам, хворим на туберкульоз, здійснити теракт у Києві під час святкування 1 Травня. Мали застрелити членів ЦК КПУ чи закидати їх вибухівкою. Втім, теракт викрили і запобігли йому.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Показали документи УПА, знайдені в бідоні

Пізніше провідник займався відновленням конспіративної лінії зв'язку на Волині. 24-26 серпня 1953 року МГБ намагалося провести операцію з метою його захоплення. Для прочісування лісів залучили 418 осіб, але знайти ватажка повстанців не вдалося.

Другу спробу здійснили у серпні 1955 року. До рук МГБ потрапив зв'язковий Маєвського Іван Довбенко - Лопух, який здався владі сам. На першому ж допиті він розповів про місце перебування Уліяна в селищі Здовбиця.Туди одразу ж виїхали чекісти і радянські війська. Коли прибули на місце, Довбенко показав хід до замаскованого люка підземного бункера. Чекісти гукнули всередину, а незабаром почули постріл і відчули запах диму. Маєвський застрелився і встиг спалити частину важливих документів.

Тіло підпільника чекісти забрали до Рівного.

×