Шевченка арештували за ідею лідерства українців серед слов'ян

За наказом київського цивільного губернатора Івана Фундуклея на паромній переправі через Дніпро із села Седнева до Києва 8 квітня 1847 року заарештували поета Тараса Шевченка. Арештували як члена Кирило-Мефодіївського братства. На його зібраннях обговорювали можливість співдружності слов'янських держав на чолі з Україною.

Просидівши в київській тюрмі тільки одну ніч, Шевченко в супроводі офіцера місцевої поліції й озброєного жандарма вирушив до Петербурга в Петропавлівську фортецю. В дорозі почував себе добре, до нього гарно ставилися. Слідчі Третього відділу імператорської канцелярії щодня допитують арештантів.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Перший "Кобзар" коштував один срібний карбованець

Після цього допиту поету на три тижні дали спокій. У одиночних камерах було чисто, видно було вулиці з заґратованих вікон, добре годували. Почав писати поезію і побутові балади на складеному в 1/16 тонкому аркуші поштового паперу. Усього склав 13 віршів: "Не кидай матері", "Мені однаково, чи буду", "Ой, одна я, одна", "За байраком байрак", "Чого ти ходиш на могилу?", "Ой, три шляхи широкії", "Мені однаково…".

28 травня граф Олексій Орлов подав царю Миколі І доповідь про "Украйно-Славянское общество", як вони називали Кирило-Мефодіївське товариство. Ніякого суду не було. Головним керівником Товариства було визнано Миколу Гулака. Його на трирічний термін було ув'язнено у Шліссельбурзькій фортеці. Микола Костомаров перебував в ув'язненні один рік. Шевченка покарали найжорстокіше. Його відіслали служити рядовым в Оренбурзський корпус с правом вислуги.

×