30 квітня 1840 року петербурзький цензор Петро Корсаков підписав квиток на видачу "Кобзаря" Тараса Шевченка з друкарні Є. Фішера. Це день виходу в світ першого твору Кобзаря. Видання побачило світ накладом 1 000 примірників по 114 сторінок. Зворот першого аркуша книжки був прикрашений офортом за малюнком Василя Штернберґа "Кобзар із поводирем". Видання "Кобзаря" було здійснено ярижкою - орфографія української мови, основана на російських правилах читання).
На кінець 1839 року Тарас Шевченко вже написав поеми "Катерина", "Тарасова ніч", "Іван Підкова", балади "Перебендя" і "Тополя", послання "До Основ`яненка", думку "Нащо мені чорні брови ..." Ці твори поета склали першу його поетичну збірку - "Кобзар". Безпосередньо перед виданням збірки і спеціально для неї Шевченко написав вступний вірш-заспів "Думи мої, думи мої ...", який вмістив на початку книги.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Шевченко надрукував поему "Гайдамаки" у борг
Із усіх прижиттєвих видань творів Шевченка перший "Кобзар" 1840 року був найбільш привабливий зовні: непоганий папір, зручний середній формат, чіткий шрифт, рівний набір, продуманий розподіл тексту та його частин. Кожний твір розпочинався зі спуску на непарній сторінці, а у поемі "Катерина" так починався й кожен з п'яти розділів. Примітна особливість цього "Кобзаря" - офорт на початку книжки за малюнком Василя Штернберга: народний співець-Кобзар із хлопчиком-поводирем. Це не ілюстрація до окремого твору, а узагальнений образ Кобзаря, який і дав назву збірці. Продавали "Кобзар" по карбованцю сріблом за примірник.
Пізніше Іван Франко писав: "Поява Шевченкового "Кобзаря" 1840 року в Петербурзі мусить уважатися епохальною датою в розвою українського письменства, другою після "Енеїди" Котляревського. Ся маленька книжечка відразу відкрила немов новий світ поезії, вибухла мов джерело чистої, холодної води, заясніла невідомою досі в українському письменстві ясністю, простотою і поетичною грацією вислову".
Російський письменник і товариш Шевченка Євген Гребінка допоміг першому "Кобзарю" пройти цензуру з якомога меншими втратами тексту. Книга Шевченка потрапила до Петра Корсакова, який мав репутацію цензора, здатного відстоювати інтереси автора. Серед літераторів, які довіряли Корсакову долю своїх творів, був і Олександр Пушкін. Друкувався "Кобзар" у типографії Є.Ф. Фішера коштом П.І. Мартоса, поміщика, відставного ротмістра.
Розійшовся "Кобзар" швидко. Успіх книги був величезний. Жодна з попередніх українських книжок не набула такого поширення. Заборона й вилучення "Кобзаря" після арешту Т.Г. Шевченка 1847 р. зробили цю реліквію української літератури раритетом ще за життя поета. Повернувшись із заслання, не мав свого першого "Кобзаря" й сам автор. У світі збереглося лише кілька примірників цього видання.
1 
4880
Коментарі