Своєю книгою "Від волинської різанини до операції "Вісла". Польсько-український конфлікт 1943-1947 рр." історик Ґжеґож Мотика прагне розвінчати певні міфи, які глибоко засіли у сучасній свідомості поляків та українці. Про це він розповів на презентації українського перекладу книги.
"Хоча дивізія "Галичина" ніколи не була у Варшаві, у Польщі досі побутує думка, що вона там була і придушувала Варшавське повстання, - розповів історик. - Таким чином, багато поляків піддалися суспільній ілюзії, яка побутує і по сьогодні. Іншим міфом є переконання, досить популярне в українській історіографії, що перед Волинською різаниною відбулися масові чистки українців на Холмщині. Тобто українці так само, як і поляки, досі піддані ілюзії. Причому, у цьому переконані не лише наші сучасники, а тоді у цьому були переконані навіть такі діячі, як митрополит Андрей Шептицький".
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: "Акція "Вісла" не була помстою за злочини УПА на Волині" - історик
Питання етнічних чисток українського населення з боку поляків на Холмщині та Люблінщині стоїть гостро — чи передували вони акціям на Волині проти поляків, чи відбулися вже після їх початку. За даними Ґжеґожа Мотики, акції проти українців відбулися вже після Волинської різанини. На його думку, чимало офіційних дат знищення українського населення поляками необхідно додатково перевіряти, адже чи не всі були спеціально перенесені на раніший термін, до Волинської трагедії.
І в Україні, і в Польщі досі триває війна пам'яті довкола подій на Західній Україні. Мотика сподівається, що переклад його книги українською "внесе трохи ладу у цей конфлікт". З іншого боку, він заперечив твердження, що його роботи, розпалюють "антиукраїнську істерію" у Польщі.
"Навколо цих подій існує польсько-український конфлікт пам'яті. Для польських істориків зрозуміло, що у випадку Волинської різанини головна відповідальність полягає на ОУН і УПА, які проводили етнічні чистки. Натомість з українського боку побутує думка про те, що в той період наростав соціальний бунт, який переріс у польсько-українську війну, в якій обидві сторони вчиняли злочини. На відкритих зустрічах я жартівливо говорю, що якщо суспільну пам'ять порівняти з фільмом, то польська сторона швидше нагадує "Список Шиндлера", а українська - "Повстання Спартака" або "Джанго вільний". А якби ви мене особисто запитали в яких образах це описати, то я сказав би, що це більше подібне до геноциду в Руанді", - завершив історик.
7 
1
Коментарі
5