Сьогодні вашій увазі пропонуємо ознайомитися з визвольною боротьбою поляків впродовж 1914-1921 років, результатом якої стало відновлення польської держави.
Після втрати державності наприкінці ХVIII століття поляки впродовж всього ХІХ століття боролися за відновлення своєї держави, однак всі спроби виявилися марними.
Чудовий шанс вибороти незалежність випав на початку ХХ століття з початком І світової війни. Це чудово усвідомлював Юзеф Пілсудський.
Досягнення незалежності Польщею вважав можливим за умови розгрому Російської імперії у війні з Австро-Угорщиною і Німеччиною. Встановив і підтримував зв'язки з австро-німецьким генеральним штабом. У роки Першої світової війни 1914-18 командував бригадою, сформованою з поляків, яка у складі австрійської армії воювала на Східному фронті. В липні 1917 внаслідок конфлікту з німецькими окупаційними властями (відмовився присягнути німецькому кайзеру) був заарештований і ув'язнений в тюрмі у Марієнбурзі.
У квітні 1919 перекинув на український фронт армію генерала Ю. Галлера, яка призначалась Антантою винятково для ведення воєнних дій проти більшовиків. Поставши перед загрозою широкомаштабної війни з РСФРР, Пілсудський, з метою сформування спільного антибільшовицького фронту, підтримував Симона Петлюру в боротьбі проти Радянської Росії. Уклав Варшавський договір 1920. У квітні 1920 Пілсудський став першим маршалом Польщі. Вів польсько-радянську війну 1920 і уклав Ризький мирний договір 1921.
8 
35413
Коментарі