70 років тому українські політики, які представляли різні політичні сили, об'єдналися в УГВР задля створення Української самостійної соборної держави.
Два найважливіші уроки дає нам історія Української головної визвольної ради, 70-ти річчя якої відзначаємо цими днями. Перший — об'єднання українських патріотичних сил можливе і необхідне, особливо в кризові для нації періоди. Другий — запорукою успіху українського руху є його відкритість і демократичність.
Українську головну визвольну раду — по суті, підпільний протопарламент України, створено в умовах війни, на з'їзді представників провідних українських політичних партій та організацій.
З'їзд відбувся з 11 до 15 липня 1944 р. в лісництві біля сіл Сприня та Лужок Горішній тодішнього Турківського району Дрогобицької області (нині — Самбірський район Львівщини).
Цей всеукраїнський провідний центр із представників усіх українських земель та політичних організацій намагався координувати визвольний рух та представляти його за кордоном наприкінці Другої світової війни та після її завершення.
15 липня 1944 року відбулися вибори голови та членів Президії УГВР, голови Генерального секретаріату УГВР, Генерального судді та Генерального контрольного УГВР. Президентом обрали полтавця Кирила Осьмака.
Віце–президентами УГВР стали Василь Мудрий, Іван Гриньох та Іван Вовчук. Генеральний секретаріат очолив Роман Шухевич.
Після того як у звільнених від нацистів містечках і селах встановилася совєцька адміністрація, каральні органи не шкодували часу і "людських ресурсів", аби розшукати і знищити всіх членів УГВР, які залишилися на українських теренах.
Поява УГВР дуже дратувала керівників СРСР, адже їм було важливо не допустити міжнародного визнання незалежницьких прагнень українського народу.
В цій ситуації офіційна Москва вирішила красиво обманути своїх тодішніх західних союзників. Історики схильні вважати, що Сталін і Молотов, бажаючи підкреслити ніби-то "самостійність" радянських республік в складі СРСР, наполягли перед західними країнами на включенні Української РСР та Білоруської РСР до числа країн-засновниць Організації обєднаних націй.
Офіційна пропаганда в СРСР продовжувала заявляти, що Українська РСР є демократичною незалежною, і перебуває в складі СРСР "в братньому союзі" з іншими республіками, бо цього бажають її громадяни.
Основним завданням закордонного представництва УГВР, створеного в 1944-45 рр., стало розвінчування цієї брехні і поширення правдивої інформації про український визвольний рух.
3 
1
Коментарі