Свого часу митрополит Андрей Шептицький, вражений оригінальним стінописом у капличці міста Жовква, що на Львівщині, послав молодого художника Юліана Буцманюка на навчання до Краківської академії мистецтв, а пізніше профінансував йому поїздку до Італії.
Сталося це 1911 року. Незвичний погляд на традиційні для церковного розпису сюжети вразив не лише ченців. Юліан Буцманюк на фресках церкви отців василіян поруч з біблійними героями зобразив людей, зокрема дітей, вдягнутих в український одяг.
Повернувшись з-за кордону, Буцманюк воював у складі Українських Січових стрільців на фронті Першої світової війни, а згодом - у вирі української революції.
Ці події віддзеркалені у другій серії фресок храму (тепер Монастиря Різдва Христового і церква Серця Христового). Художник зробив масштабні композиції з історії козацько-шляхетської доби та Визвольних змагань - "Берестейська унія" та "Акт злуки".
На обох фресках Буцманюк поєднав "дві України", зобразивши поруч діячів роз'єднаних українських земель.
На "Берестейській Унії" поруч зображені православні та уніатські герої, Йосиф Рутський та Петро Сагайдачний, Іпатій Потій та Костянтин Острозький.
На стінописі "Акт Злуки" біля ніг Богородиці зображені краєвиди Києва та Львова, а під ними - діячі УНР та ЗУНР: Симон Петлюра, Михайло Грушевський, Дмитро Вітовський, Костянтин Левицький, січовики та пластуни. В центрі — Андрей Шептицький, який молиться за волю і єдність України. Знизу- дівчина з хлопчиком, які плачуть. Вони символізують Голодомор.
Через початок Другої світової художник не закінчив свою роботу - деякі фігури він лише намітив мазками, тому вони не мають такої чіткості, як ранні роботи. Через Європу Юліан Буцманюк потрапив до Канади, де й помер у 1967-у.
У радянський час більшість унікальних фресок були замальовані. Лише 1989 року, коли храм повернули греко-католикам, історичний інтер'єр каплиці та церкви був відновлений.
3 
1
Коментарі
16