Гетьман Павло Скоропадський розпочав формування національної гвардії - козацьких загонів. 2 жовтня 1918-го він розпочав набір із селян. Їм надали пільги.
Українське козацтво складалося з 8 кошів у межах кожної губернії. Кіш складався з 14 полків, пише haidamaka.org.ua
Скоропадський планував поновити козацькі організації, які повинні були розглядатися як окремий стан населення. У козачому реєстрі перебувало 150 тис. родин.
Очолювала Українське козацтво Велика Козацька Рада, головою якої був гетьман. Йому підпорядковувалися призначені ним кошові отамани. Обиралися отамани з найкращих військових і представників відомих козачих родин.
Скоропадський не встиг закінчити формування національної гвардії, бо у листопаді 1918-го проти гетьмана підняли повстання. 14 грудня війська Симона Петлюри увійшли до Києва. Гетьман якийсь час переховувався, потім емігрував.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Українську історію Павло Скоропадський вивчав за книжками свого політичного супротивника Михайла Грушевського
В еміграції екс-гетьман став одним із засновників Українського союзу хліборобів-державників. 16 квітня 1945-го під час бомбардування Мюнхена союзницькою авіацією гетьмана було смертельно поранено.
Гетьманський рух в еміграції мав осередки в Європі, Америці, Китаї. 1939-го перед війною гетьман вислав до Англії сина Данила. Щоб той продовжив гетьманську справу, якщо у війні переможуть союзники. Це не означало, що гетьманич Данило мав перейняти булаву батька. Закон про спадкоємність, підписаний Скоропадським, передбачав вибори нового гетьмана у випадку смерті попереднього.
5 
35413
Коментарі