Зсув оголив невідоме стародавнє поховання бронзового століття на півострові Полопоннес.
Археологи встановили, що люди в ньому були поховані живцем. Всі скелети знаходяться в неприродних позах, і у більшості широко відкриті щелепи, немов вони намагалися вибратися або покликати на допомогу. На сьогодні вже розкопано п'ять могил, у кожній з яких поховані два або більше осіб.
Серед інших знахідок - глиняний посуд для вина, бронзова фібула - застібка для одягу, і кам'яні веретена.
14 століття до нашої ери в історії Стародавньої Греції вважається часом розквіту Мікенської культури. Про той час оповідають епічні поеми, традиційно приписувані Гомеру, - "Іліада" та "Одіссея". Усні поеми, що передували епосу Гомера й Гесіода, до нас не дійшли. Згадувані в гомерівських поемах зразки ранньої поезії неепічного характеру також втрачені.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Археологи знайшли вино 6,5-тисячолітньої витримки
З чого почати розслідування загадкового вбивства, до того ж скоєного так давно, що письмових джерел про той час у нас немає?
Хіба що більш пізні автори розповіли нам дещо. Батько історії Геродот повідав про те, як перський цар Камбіс II "велів без всякої причини схопити дванадцять шляхетних персів і з головою закопати живими в землю". З трагедії Софокла, нам відомо, що Антігона, яка порушила закон (вона поховала власними руками брата Полініка, тіло якого як зрадника повинно було бути залишене на поталу диким звірам), в покарання була живцем похована.
Про те, що греки практикували подібну страту можна прочитати, наприклад, у давньоримського історика Саллюстія в "Югуртинській війні": "греки поставили карфагенянам на вибір: або щоб вони в тому місці, де бажають провести кордон своєї країни, дозволили зарити себе в землю живими, або щоб самі греки на тих же умовах вирушили до того місця, яке оберуть. Філени погодилися і принесли себе і своє життя в жертву батьківщині - вони були живцем закопані".
Закопування живцем у землю застосовувалося за порушення обітниці цнотливості до жриць-весталок. Таке покарання, як пише Плутарх, здійснювалося біля одного з семи римських пагорбів, біля так званих Коллінськіх воріт - porta Collina - воріт міста Рима біля Квірінальсеого пагорба. Звідки бере початок звичай страти весталок - незрозуміло. Існує припущення, в давнину існував обряд ініціації дівчат з приводу першої менструації, коли їх символічно хоронили заживо. За іншою версією, страта весталок пов'язана з оскверненням богині Землі, яка є двійником богині Вести.
5 
35413
Коментарі