Письменник Володимир Короленко народився 27 липня 1853 року в Житомирі у родині повітового судді Галактіона Короленка. Його рід походив від миргородського полковника Івана Короля. Письменник все життя був прихильником революційних рухів, але відмовися співпрацювати із більшовиками.
"Що являє ваш фантастичний комунізм? Що з цього може вийти? – писав у листах до лідерів більшовиків у 1920-му. - Не хотів би бути пророком, але серце у мене стискається передчуттям, що ми тільки на порозі лиха, перед якими померкне все пережите тепер".
Він закінчив Рівненську гімназію із срібною медаллю. Вступив до Петербурзького технологічного інституту. Але залишив його через брак грошей. Пішов працювати коректором на картографічному підприємстві.
За участь у діяльності гуртків революціонерів-народників був виселений у Кронштадт під нагляд поліції. Працював там різноробом, чоботарем та репетитором.
1881-го відмовляється присягнути новому імператору Олександру ІІІ. За це отримує заслання у Якутію. Відбувши його, став жити у Нижньому Новгороді, а потім у Петербурзі. Працював редактором журналу і писав оповідання. Сучасники називали його "совістю інтелігенції".
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: "Немає нічого приємнішого й кориснішого, як мити голову в дощовій воді" - Володир Короленко
"Був сьогодні на засіданні академії: було нуднувато і дурнувато. Поїду в Полтаву і горя не знатиму. Вчора були вибори у спілці. Я знову вибраний у "судді". Хотів відмовитись та стало соромно: на носі суд між двома князями. Cпекаюсь термінових справ - і в Полтаву. Одним словом - Полтава - земля обітована", - писав у листі до журналіста Сергія Протопопова у 1900-му.
В тому ж році винайняв будинок у Полтаві і переселився сюди з сім'єю. Писав про корупцію серед чиновників та захищав селян і робітників. Під час революції звільняв політичних в'язнів.
Більше про Володимира Короленка читайте у журналі "Країна" № 432 за 26 липня 2018 року.
Поет Максим Рильський зустрівся зі своєю майбутньою дружиною у знайомого Івана Очкуренка. Це був земляк, який дозволив йому пожити у своїй квартирі у Києві. 1923 року Рильський влаштувався вчителем української мови і літератури у Другій залізничній трудовій школі - нині СШ №7 імені Максима Рильського.
Під час першого візиту до Очкуренка, двері відчинила його дружина Катерина і веліла зачекати господаря у вітальні.
У кімнаті стояло фортепіано. Знудившись від довгого очікування, чоловік сів за рояль. Грав надзвичайно гарно, адже музики вчив його композитор Микола Лисенко. Почувши мелодію своєї улюбленої пісні "Ой одна, я одна та й у батенька була", Катерина Миколаївна увійшла і стиха заспівала. Так почався їхній роман.
5 
35413
Коментарі