Гетьман України Іван Виговський 16 вересня 1658-го уклав із Річчю Посполитою Гадяцький договір. Він передбачав утворення в Речі Посполитій третьої складової частини федерації - Великого Князівства Руського.

Після смерті Богдана Хмельницького в серпні 1657-го на час до повноліття його сина Юрася, гетьманом обрають генерального писаря Війська Запорозького Івана Виговського. Той вступав у пряму конфронтацію з Москвою. Ще під час переговорів з польською стороною гетьман Іван Виговський видав маніфест до народу, в якому обґрунтував розрив України з Москвою.

Московія оголосила Виговського зрадником. Гетьман у вересні зібрав у Гадячі козацьку раду. Прибули на неї й польські дипломати. Повернення Війська Запорізького до складу Речі Посполитої хотів Виговський, полковники та посланець польського короля — волинський шляхтич Станіслав-Казимир Беньовський.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Останній гетьман закривав козацькі винокурні

За Гадяцьким договором законодавчу владу в Україні мали виконувати національні збори депутатів від усіх земель Князівства, судову - судовий трибунал з українським діловодством. Армія мала налічувати 30 тис. козаків і 10 тис. найманців. Греко-католицька унія скасовувались в усій державі. Православ'я прирівнювалось у правах з римо-католицькою вірою, а митрополит отримував місце в сенаті.

На початку 1659-го оприлюднено царську грамоту. Виговського в ній названо зрадником, а народ закликано до повстання. Починається війна.

У вересні 1659 року Виговський складає булаву. Обраний гетьманом Юрій Хмельницький заявляє про вірність цареві. Велике князівство Руське не проіснувало й півроку.

×