18 квітня 1909 року Жанну д'Арк проголосили блаженною, а 1920 року - Ватикан канонізував її. З її ім'ям пов'язана величезна кількість легенд, досі тривають дискусії про те, наскільки правомірною була канонізація Жанни д'Арк.
Історикам не відомо жодного справжнього портрета Жанни д'Арк. Єдине її прижиттєве зображення, яке збереглося — плід фантазії автора цього зображення, секретаря паризького парламенту з цивільних справ Клемана де Фокамберга. Це малюнок пером на полях його журналу, куди він записував різні постанови паризького парламенту. Але він ніколи не бачив Жанну д'Арк, і ніколи з нею не зустрічався.
Таких зображень, які їх автори брали з голови, дуже багато. Однією з таких цікавих картин є полотно французького художника XIX століття Жана Огюста Домініка Енгра "Жанна д'Арк на коронації Карла VII в Реймському соборі". Воно написано на відомий сюжет: 17 липня 1429 року відбулася коронація Карла VII — у Реймському соборі при великому скупченні народу і в присутності вищої знаті королівства. При цьому головна роль в церемонії була відведена не Карлу, а Жанні д'Арк, якій єдиній було дозволено стояти безпосередньо біля вівтаря. Більш того, вона мала при собі особистий штандарт, що не було дозволено нікому. У соборі повинні були знаходитися тільки прапори короля. Саме цей момент і відобразив Енгр на своєму полотні.
Картина була закінчена 1854 року. В ній допущена маса неточностей. Вона була темноволосою, а в Енгра зображена блондинкою. Стриглася дуже коротко, під пажа, а в Енгра в Жанни д'Арк довге волосся. На картині вона зображена в сукні, хоча ніколи не розлучалася з чоловічим костюмом і навіть не знімала обладунки на привалі — так у них і спала.
Але ці деталі не суттєві, це погляд художника. Єдина деталь на картині, яка дійсно викликає подив - це німб, який намальований над головою Жанни д'Арк: вона зображена на картині в образі святої. При цьому справа відбувається в 1854 році, і до офіційної канонізації Жанни д'Арк залишається 70 років. Таким чином, Енгр випереджає час.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Солдатська фляжка та монети - розкопали храм, у якому приносили жертви давні римляни
Головними поборниками канонізації Жанни д'Арк виступав єпископат Орлеана. Це місто займає особливе місце в історії Жанни д'Арк, це місто асоціювався з її головною військовою перемогою: 8 травня 1429 року вона зняла з нього облогу англійців. З цього ж року і дотепер 8 травня в Орлеані проходять урочистості в пам'ять Жанни д'Арк. Вони ніколи не переривалися, за винятком кількох революційних років в кінці XVIII століття.
Найбільш активно орлеанський єпископат починає діяти з 1849 року, коли кафедру єпископа займає монсеньйор Фелікс Дюпанлу. Це була його героїня, він був упевнений в тому, що Жанна свята, і саме він ініціював дуже складну процедуру офіційного визнання цього факту.
Для канонізації Жанни д'Арк було необхідно звернутися в Рим, до папської канцелярії. У монсеньйора Дюпанлу були дуже складні особисті стосунки з Папою римським, але тим не менш він домігся від папського престолу згоди на початок процесу канонізації.
Однак згідно канонічного права, яке діяло на той момент в Європі, для канонізації було необхідно зібрати свідчення. У разі Жанни д'Арк це було абсолютно неможливо зробити, тому що всі свідки померли ще в XV столітті. Дюпанлу пішов іншим шляхом: він використовував матеріали і обвинувачувального, і реабілітаційного процесів Жанни д'Арк. Він попросив співробітників своєї єпископської канцелярії зробити великі виписки звідти, і з них була створена своєрідна шпаргалка, в яку були виписані всі місця, де хоча б якось згадувалися випадки з життя Жанни д'Арк, що мають відношення до її можливої святості.
Шпаргалка, складена канцелярією Дюпанлу, була запропонована найбільш гідним жителям міста Орлеана, які й стали свідками на процесі: це були представники місцевої церкви, місцеві підприємці та члени адміністрації міста Орлеана. По цій шпаргалці вони повинні були давати свої показання.
Художник Жан Огюст Домінік Енгр входив в оточення монсеньйора Дюпанлу і поділяв з ним ідею про святість Жанни д'Арк. Ось чому на картині 1854 року у Жанни вже був німб навколо голови: для Енгра це питання було вирішеним.
Проте ці спроби канонізувати Жанну д'Арк ні до чого не привели. Її канонізація відклалася на 50 років. Хоча й 1909 році папа Пій X проголосив Жанну блаженною, офіційно вона була канонізована тільки у 1920 році папою Бенедиктом XV. Головною обставиною, яка цьому посприяла, стала Перша світова війна. В цей час Жанна д'Арк отримала популярність по всій Франції: її образ відтворювався на плакатах, в рекламі, на її честь служилися меси, вона була присутня всюди. Жанна д'Арк сприймалася французами як захисниця країни від загарбників: так само, як в XV столітті вона захищала Францію від англійців, в Першу світову війну вона захищала її від німців.
Французький уряд пішов на поступки і підтримав ідею католицької церкви, надавив політично на римський престол і домігся канонізації Жанни д'Арк. З 1920 року Жанна д'Арк є покровителькою Франції і окремо - збройних сил Франції нарівні з Дівою Марією.
5 
1
Коментарі