Еротика в радянському кіно: бути чи не бути

Епіграма: «Сьогодні всі дозволено, що раніше було не дозволено, і під застійне кіно секс-бомба нарешті підкладена».

Фото: sayanarus

Красиве кіно про всепереможне плотське почуття, яке спочатку долає всі бар'єри, а потім обертається зрадою і смертю.

Світлична вразила суспільство своїм ракурсом у фільмі. Природні якості актриси були гідно оцінені багатомільйонною армією шанувальників.

Щоб повернути втрачені почуття, двоє колишніх коханців виїжджають в глибинку, де віддаються ностальгії. Головні ролі в еротичній сцені виконували Леонід Кулагін і Наталія Рудна.

Фільм-катастрофа отримав небувалий касовий успіх і народну любов.

У 1986 році телеведучі Володимир Познер і Філ Донахью організували один із перших радянсько-американських телемостів.

У ході спілкування американська учасниця телемосту задала питання:

"... У нас в телерекламі все крутиться навколо сексу. Чи є у вас така телереклама? "
Радянська учасниця Людмила Миколаївна Іванова (у той час - адміністратор готелю "Ленінград") відповіла:

"Ну, сексу у нас ... (смішок) сексу у нас немає, і ми категорично проти цього! "
Після цього аудиторія розсміялася, і якась із радянських учасниць уточнила:

"Секс у нас є, у нас немає реклами!"

Не зважаючи на антисексуальність радянської системи виховання, в масовій культурі час від часу виникали картини з еротичним змістом. Це не стосується кінематографу сталінського періоду. Пом'якшення відбулися певним чином у період "відлиги", коли на радянських екранах постають героїні з показовою жіночністю. Тут герої та героїні привабливо виглядають та мають гарні тіла. В епоху розвиненого соціалізму ця тенденція продовжилась та підтримувалася запізнілою американізацією. Перебудова розв'язала руки режисерам щодо побудови сюжету та відображення інтимності.