У кінці XIX ст. на Волині зберігся звичай ворожити на Івана Купала за допомогою вінків.
Неодружені жінки пускали на воду два вінки. Один загадувала на себе, а другий - на чоловіка, який подобався. Якщо вони зійдуться докупи на воді, значить, жінка буде в парі з чоловіком. Палицею опускали вінок на дно річки. Коли він спливе наверх, то дівчина піде заміж того року. Про це йдеться у спогадах письменниці Лесі Українки про святкування Івана Купала на Волині.
"У Ковельському повіті святкують Купала так. Звечора хлопці крадуть де-небудь солом'яника (великого кошика з соломи. - Gazeta.ua) старого. Крадуть, бо просити не годиться. Солом'яника того звуть козубом. Того козуба хлопці тягнуть по селі, біжучи якнайшвидше та співаючи. Назустріч їм виходять люди й роблять перейму, себто складають на вулиці тріски, поліна, старі кошики та інше. Усе то знадобиться для купальського вогнища", - пише вона у статті "Купала на Волині", повідомляє Центр дослідження і відродження Волині.
Все те збирають до солом'яника. Його виносять на вигін за село. Там збирається гурт людей. Здебільшого приходять молоді, але бувають і старші люди.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Атмосферне Івана Купала в Києві: колоритні заходи, які варто відвідати
"Співають тільки дівчата, та часом відповідають їм на співи й хлопці. Починають з котрої-небудь пісні, частіше "Ой молода молодице". Хлопці тим часом запалюють козуба, устромивши в нього високі тички, щоб вогонь горів вище. Люди, що приходять дивитися на Купала, мають принести з собою теж різний підпал. Кажуть, що в давніші часи всякого, хто приходив із порожніми руками, хлопці били, через те й досі є купальна приказка: "Хто прийде без поліна, той піде без коліна". Доки вогнище палає, дівчата співають пісень, часом зачіпаючи хлопців у тих піснях. Тоді хлопці й собі відповідають, часом піснями, а частіше жартами, іноді нелагідними", - пише вона.
Часом молоді чоловіки вихоплювали з вогню віхті соломи й кидали ними поміж жінок. Ті втікали, але поверталися та співали несмішливих пісень. Коли вогнище догоріло до половини, чоловіки починають стрибати через нього. Коли вогонь почне пригасати, усі розходяться з піснями додому. Купальське вогнище не гасять, воно саме має догоріти.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Прикмети 6 липня - який учинок позбавить родину достатку
"У Звягільському повіті хлопці кладуть вогонь, а дівчата вбирають деревце, березку. Вбирають її вінками, стрічками й запаленими свічками. Хлопці тим часом скачуть через вогонь. Часом хлопці пориваються вхопити деревце, тоді дівчата боронять його і співають на хлопців різні прикрі пісні. Врешті хлопці хапають деревце і палять його або кидають в річку, а дівчат, що пробують оборонити своє купало, самих не раз купають в тій же річці. Одспівавши купала, часом дівчата ворожать на вінках", - пише Леся Українка.
У середу, 7 липня, українці відзначатимуть одне з наймістичніших свят року – Івана Купала. Святкувати починають увечері 6 липня. Купальської ночі відбувається найцікавіше. Це час ворожінь, веселощів, ігрищ біля вогню та води й, звісно, пошуку цвіту папороті. Для киян і гостей столиці Gazeta.ua зібрала перелік колоритних локацій, де плестимуть вінки, стрибатимуть через вогнище й шукатимуть вогненну квітку.
Коментарі