Архівні матеріали про допомогу союзників під час Другої світової здатні підірвати авторитет Росії – історик

В Росії не хочуть визнавати, що допомога союзників по програмі ленд-ліз стала визначальним фактором перемоги над нацизмом у Другій світовій війні. Це можуть довести документи, які зберігаються у російських архівах. Їх публікація підірве авторитет РФ у світі та серед її громадян.

"Путін визнав, що допомога була важливою, але не настільки. Що дивуватися, коли уже переконують у ключовій ролі в розгромі нацизму вже не радянського народу, а російського. Бачимо відверту приватизацію перемоги. В контексті такої політики неможливо визнати, що допомога від США, Канади та Великої Братинії мала не меншу вагу ніж мужність воїнів", - розповів Gazeta.ua історик Ростислав Пилявець.

У 1990-х серед російських дослідників ширились об'єктивні оцінки ленд-лізу, але з приходом Володимира Путіна усе змінилося. Він зробив офіційну заяву, що Росія як правонаступниця СРСР, 2006-го розрахувалися за ленд-ліз. Та жодного підтвердження цим словам немає.

"Йде до того, що усе сказане проти Кремля в контексті історії визнається злочином. Росія тримається на своїх "скрєпах". Одна із найбільших це перемога у "Великій вітчизняній війні". Без неї усе завалиться. Багато матеріалів щодо тих часів знаходяться у російських архівах і тому вони недоступні. З їх допомогою можна встановити історичну правду", - вважає дослідник.

Ленд-ліз – це програма за якою США передавали своїм союзникам у Другій світовій війні техніку, продукти та інші стратегічні ресурси. Започаткували програму у березні 1941 року.

"Якщо поставлені матеріали знищувалися чи втрачалися в ході бойових дій, то їх не потрібно оплачувати. Лише за те, що залишалося треба було заплатити або повернути США в разі потреби. Концепція програми надавала президентові США право приймати рішення щодо допомоги будь-якій країні, чия оборона вважалася для Вашингтона життєво важливою. Поставки із США пішли у найбільш критичні для Радянського Союзу моменти, коли тривала битва під Москвою. Багато в чому це переломило хід війни. Можемо говорити про ленд-ліз, як про один із вирішальних чинників досягнення спільної перемоги над нацизмом", - каже Ростислав Пилявець.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Англієць розповів, як знайшов на затонулому радянському кораблі золото, яким мали розплачуватись за ленд-ліз

Найсуттєвішу допомогу від США отримали Велика Британія та СРСР – відповідно на 31,5 і 12,9 млрд доларів. В СРСР казали, що допомога була не такою значною.

"Доставляли потрібне переважно морем - тихоокеанський, транс-іранський, арктичний маршрути. Плавали і через Чорне море. Не все доходило. Втратили десь 7-10%, адже німці полювали за конвоями.

Пропагандисти Москви запевняли, що допомога надана західними країнами склала до 4% від виробленого в роки війни у Радянською Союзі. Про це заявляв у своїй книзі голова Держплану СРСР Микола Вознесенський. Аналіз поставок дає інші дані. Із США до СРСР завезли 12,7 - 12,9 тис. танків - 14-16% від кількості виготовленої в СРСР. По літаках - 12-16%.
Таких якісних автомобілів як у США в СРСР не було. На Studebaker US6 ставили "Катюші". Радянські військові масово користувалися Willys MB та Jeep. Це робило армію мобільнішою. Майже половина автомобілів у розпорядженні радянських військ до кінця війни - завезені. Також літаки, човни. Союзники поставляли снаряди, гвинтівки, пістолети, вибухівку. Завозили паровози і вагони, яких в Радянському Союзі було дуже мало", – пояснює історик.

США давали СРСР високоякісні станки, бо радянська промисловість не вміла виготовляти їх.

"Завдяки американському обладнанню побудували частину власних літаків і танків. США надавали матеріали для виробництва високоякісної сталі, високооктановий бензин для техніки, який в СРСР не виробляли. Поставки йшли до кінця вересня 1945 року, хоча акт капітуляції Німеччини підписали 7 травня.

Доставлені продукти розраховані на годування 10-мільйонної армії протягом більш ніж п'яти років. Вони діставались партійному керівництву, цивільним і навіть подекуди в'язням. Важливість допомоги визнавав радянський маршал Георгій Жуков. Член політбюро Анастас Мікоян казав, що без неї війна затягнулася б іще на декілька років. Воно то так, але спочатку слід розібратися з питанням чи взагалі відбили би німецький наступ без ленд-лізу", - міркує Ростислав Пилявець.

До Дня скорботи і вшанування пам'яті жертв війни, Український інститут національної памяті у партнерстві з громадськими організаціями "Корпус справедливості" та "Blue & Yellow" організує у Києві фотодокументальну виставку "Lend-lease – зброя перемоги. Що замовчувала радянська пропаганда". Виставку відкриють на Контрактовій площі, сквер № 3, між виходом з метро на вулиці Спаській та пам'ятником Григорію Сковороді, 22 червня о 14.00.

×