"Кобзар" Тараса Шевченка подарував мені товариш на день народження трохи більше місяця тому. Книжечка завбільшки з дві сірникові коробки. Надрукована 1878 року в Женеві. Це сьоме видання збірки, зокрема друге – закордонне. Такий ось раритет.
За два роки до цього вийшов сумнозвісний Емський указ Олександра ІІ. Він забороняв друк книжок українською мовою на території Російської імперії, а також ввезення такої літератури з-за кордону. Серед тих, хто постраждав від указу, були викладачі Київського університету Михайло Драгоманов і Федір Вовк. Обох звільнили з роботи. Щоб уникнути переслідування, були змушені виїхати за кордон. Осіли в Женеві. І взялися за впорядкування творів Тараса Шевченка.
Перше видання здійснили у Празі. Твори поділили на два томи – відносно "цензурний" і такий, що точно не вдасться перевезти в Україну. Але хотілося показати землякам найбільш "крамольні" поезії Шевченка. Тоді й виникла ідея надрукувати "кишеньковий" "Кобзар". Його розміри – 5х8 см – аналогічні до упаковки цигаркового паперу Awadi, який ввозили до Росії зі Швейцарії. Так і передали майже весь тираж – тисячу примірників. Жодних проблем при перетині кордону не виникло.
Упорядниками вказані "Кузьма і Сірко" – так підписалися Драгоманов і Вовк. Книжку відкриває текст Емського указу. Далі – передмова Федора Вовка. У ній він переповідає біографію Шевченка й пояснює причини появи такого видання.
"Потроху збирається замучена Україна сповнити до решти заповіт великого українця – розбити свої кайдани, – завершується текст. – А поки що самодержавці лютують, як і лютували, коли не гірше ще. Писання Шевченкового не можна й досі печатати на Україні. Так оце на чужині на роковини Тарасові вітаємо земляків наших оцею маленькою книжечкою, на яку спромоглися. Якщо буде спромога далі, то маємо надію надрукувати от так хоч усе те, що зовсім заборонено начальством у руському царстві. А поки що нехай розносяться думки Тарасові між людьми, хоч ховаючись по кишенях, як мусили ховатися і за його життя під устилкою в чоботі".
2 
35413
Коментарі