Що робити, коли розбився градусник?

Одним необережним порухом руки побутовий прилад-помічник, за який ми так часто хапаємося при недузі, може перетворитися на ворога.

Ртуть - речовина 1-го класу небезпеки, особливо шкідливі її випари. У стандартному медичному термометрі міститься від 2 до 5 г ртуті. Тож якщо він розбився в кімнаті площею 15-20 кв. м., концентрація випарів за добу перевищить допустиму норму в 50-100 разів! Пари ртуті та її сполуки мають здатність осідати на стінах і стелях, проникати в бетон на глибину до сантиметра. Потрапляючи в організм через органи дихання, ртуть практично не виводиться, накопичується і лишається на все життя. 20-хвилинної гри дитини з кульками від розбитого ртутного градусника достатньо, щоб відбулося її накопичення в легенях.

Коли розбився градусник:

Не беріть ртуть руками, не тріть ганчіркою, не використовуйте пилосос!

Насамперед виведіть із приміщення дітей: блискучі кульки можуть їх дуже зацікавити, малюки хапають такі "іграшки" руками, десь ховають або тягнуть до рота.

Прочиніть навстіж вікна, але не допускайте протягу. Приміщення слід буде провітрювати дві-три доби.

Одягніть вологу марлеву пов'язку, руки захистіть гумовими рукавицями. Наповніть скляну банку міцним, майже чорним, розчином марганцівки: 2 г на літр води.

Щіточкою з мідного дроту (мідь - матеріал, що не відштовхує, а утримує на собі ртуть) чи м'яким квачиком обережно закотіть ртутні кульки на аркуш паперу, висипте у приготовану банку і щільно її закрийте.

При падінні ртуть може розлетітись на безліч дрібних кульок і застрягти в щілинах. Щоб зібрати найдрібніші кульки та пилинки, скористайтеся лейкопластиром, пластиліном, скотчем. Те, що зібрати не вдалося, залийте тим же розчином марганцівки.

Прийміть 3-4 таблетки активованого вугілля, ретельно прополощіть рот і горло розчином марганцівки. І якнайбільше пийте.

Мийте підлогу концентрованим мильно-содовим розчином : 40 г мила і 50 г соди на літр води, тиждень двічі на день.

Симптоми отруєння: металевий присмак у роті, головний біль, набрякання й кровоточивість ясен, посилене слиновиділення, біль у животі та при ковтанні, пронос, нудота й блювання, кашель і задишка, озноб, температура тіла до 38-40 градусів. У таких випадках потрібна негайна госпіталізація.