Гомеопатія дозволяє вирішити головну проблему цукрового діабету — вибір адекватної дози інсуліну, допомагає стабілізувати хворобу, зменшує ускладнення.
Після поліпшення загального стану і пов'язаних із діабетом розладів можна добитися зниження цукру у крові й потреби в інсуліні, іноді припинити його застосування.
Більшість клітин підшлункової залози, що виробляють інсулін (b-клітини), при діабеті гинуть за один рік. Тих, що залишилися, вистачає на кілька місяців або років, залежно від активності інсуліта — аутоімунного процесу в підшлунковій залозі, і чинників прогресування хвороби.
Завданням гомеопатії є збереження b-клітин, що залишилися, гальмування інсуліта. При інсулінонезалежному діабеті метою гомеопатії є розблокування інсулінових рецепторів для нормальної реакції організму на інсулін.
Гомеопатію також застосовують при розвитку ускладнень — ураженні нервових закінчень, судин нижніх кінцівок, очей, нирок.
За допомогою гомеопатії можна зменшити ризик діабету у дітей, лікуючи порушення травлення, ацетонемічну блювоту, рахіт, пізнє прорізування зубів, зниження рівня кальцію в крові, які є ознаками ураження підшлункової залози.
Антон Володимирович Попов, кандидат медичних наук
8 
35413
Коментарі