понеділок, 13 лютого 2012 00:15

У сенсорній кімнаті лікують дитячі страхи

Вінничанка 9-річна Світлана Корецька прийшла до сенсорної кімнати в дитячому неврологічному відділенні обласної лікарні ім. Ющенка. Після травми голови тягне ліву руку та ногу.

— Цікаво, — розглядає кімнату, пофарбовану під зоряне небо. На стіні позаду крісла висить світлова гармата та шар зі світловим фільтром. Сідає на крісло-трансформер. — О, м'яке, як ліжко.

Психолог відділення Дар'я Жупанова, 23 роки, вимикає світло. Під музику по стінах  рухаються різнокольорові кола. Сеанс триває 20 хв.

— Іноді вистачає й 10. Це залежить від діагнозу. Також дивимося, що потрібно дитині — розслаблення чи стимуляція.

Маленькі діти відвідують кімнату з матерями.

— Сенсорна кімната — фрагмент лікування, а не окрема терапія, — пояснює завідувач відділення Володимир Кириченко, 51 рік. — Перебування в ній поліпшує емоційний стан дитини, знижує агресивність, знімає нервове порушення, нормалізує сон. У цій кімнаті можна знімати страхи та корегувати поведінку.

7-річний Ілля Ткачук має дитячий церебральний параліч.

— Після сенсорної кімнати в Іллюші здорово запрацювали руки, — каже вихователь відділення Раїса Обертинська, 49 років. — Став багато малювати. Потім вивчив букви. Цього року пішов у перший клас звичайної школи.

Зараз ви читаєте новину «У сенсорній кімнаті лікують дитячі страхи». Вас також можуть зацікавити свіжі новини України та світу на Gazeta.ua

Коментарі

Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі