Киянка Наталя Олійник, 34 роки, за два тижні вилікувала синові кашель соляною лампою.
— Увімкнула й не вимикала. Уночі не заважає, бо дає тьмяне тепле світло. Через кілька годин повітря наче свіжіше, дихати стає легше наступного дня, — розповідає. — Головне купити нашу лампу, артемівську, із Соледарського родовища, а не пакистанську.
У лікувальних лампах використовують нефарбовану сіль, видобуту в шахті. Соледарським покладам майже 300 років. Усередині соляної брили вмонтована звичайна лампочка, яка живиться від розетки. Її можна міняти. Термін придатності соляного світильника необмежений.
— Мої клієнти лікуються лампою від астми. Перестають задихатися. Удома світильник два роки стоїть. Відтоді ніхто на грип не хворів,— розповідає розповсюджувач ламп Ігор Сух, 47 років, із Луцька.
Додає, серед заможних людей модно купувати в оселю соляні лампи до метра заввишки. Ставлять на їх підлозі як елемент декору. Також замовляють лежаки із соляних брил. Там є лампочки, й людина вигріває болячки на солі.
— Коли Віктор Ющенко був президентом, ми облаштовували для нього та Юлії Тимошенко соляні кімнати, — продовжує Ігор Сух. — Чув, що в Соледар приїжджала делегація японців, щоб замовити велику партію світильників. Бо в Японії запустили державну програму — "Кожній сім'ї по соляній лампі".
До складу солі входять глина, ангідрит, гіпс, кварц, вуглеводень. Також — калій, магній, залізо, кальцій, цинк, вуглець, бром, йод і селен. Від їх умісту залежить відтінок, яким світиться лампа.
— Натрій хлор дає біле світло. Рожеве — елементи заліза. Сіль із ним не придатна для їжі. При нагріванні від електричної лампочки соляний плафон випускає негативно заряджені іони. Вони сполучаються із позитивними іонами, що їх виділяють телевізор, комп'ютер, і очищують повітря, — розказує столичний алерголог Марина Борисюк, 40 років. — Дихати хворим на бронхіальні недуги й астму буде легше, зміцніє імунітет.
Коментарі