— У діабетиків організм працює не як у всіх. Більше, ніж здорові, реагують на зміну температури. Треба берегтися влітку. Перепади погоди впливають на цукор у крові. Від спеки може зменшитися дія інсуліну, — розповідає Наталія Власенко, віце-президент Української діабетичної асоціації.
Тримати цукор під контролем можна, якщо людина сама знає, як її організм реагує на спеку.
— У діабетиків тепловий удар може статися, якщо на вулиці вище 27 градусів. У здорових — 35. Голова може запаморочитися і не в сильну спеку, якщо вологість повітря на рівні 40%. Бо це сповільнює виділення поту. Організм не може сам себе охолодити.
Щоб запобігти зневодненню, у спеку діабетики мають пити вдвічі більше води. Зарядку робити лише ввечері. Не ходити босоніж по розпеченому піску чи асфальту. Якщо легке запаморочення від спеки у здорових швидко минає, то діабетикам треба терміново викликати лікаря.
– 10–20 років тому діагноз "діабет" звучав як вирок. Бо тоді не було нормальних ліків. Держава видавала сумнівний, неперевірений інсулін. Бракувало шприців, їх використовували по кілька разів. Перед тим довго кип'ятили у воді. Зараз все простіше, бо є якісний інсулін. Треба тільки дотримуватися правильного способу життя. Фізичні вправи не тільки не забороняють, а й радять щодня робити зарядку і проходити не менше двох кілометрів. Європейці це давно знають.
Ксенія Замолотова, завідувач відділу реабілітації Київського міського ендокринологічного центру, радить діабетикам уникати спеки, якнайменше перебувати під прямими сонячними променями. Контролювати рівень цукру в крові і не переїдати.
— Це норми, які мають стати способом життя. Інакше наслідки можуть бути непоправні. Діабет страшний ускладненнями. Недавно порахували, що вдвічі зростає ризик інсульту. А гангрени рук чи ніг — у 20 разів.
6 
35413
Коментарі