— Посадив шовковицю Сусідку. Ягоди завбільшки з пів пальця. Солодкі, без грама кислоти, — каже Іван Нагорний, 57 років, з міста Вашківці Вижницького району Чернівецької області.
Цей сорт — один із найвеликоплідніших із чорною ягодою. Буває до 5 см. З дорослого дерева можна зібрати 50 кг плодів.
— Дерево обвішане ягодами так, що вхопитися за гілку та не розім'яти декілька ягід неможливо. При рясному плодоношенні ще й зберігається великий розмір шовковиці. Подібний сорт Шеллі. Обидва дозрівають у липні.
З білими ягодами вирощує сорти Біле перо й Анатолійська біла. Дерева високорослі та розлогі. Господар посадив їх на сонячне місце. Між стовбурами натягнув рядно. На нього падає врожай, який осипається після дозрівання.
— Саджу шовковицю саме зараз, не чекаю весни. Її фактично немає ці роки. Після холодів одразу починається спека, яка перешкоджає вкоріненню саджанця.
У молодих дерев обрізає верхівки пагонів, щоб підвищити врожайність. Від цього ростуть бічні гілки, на яких закладаються плоди. Дерево просте в догляді. Якщо гілки взимку підмерзають, то після обрізки відростають.
— Шовковична колекція в мене велика. Пишаюся нею, — розповідає В'ячеслав Францішко, 53 роки, власник розплідника із села Мукша Китайгородська Кам'янець-Подільського району на Хмельниччині. — Є дерева, які коштують по тисячі доларів. Живці, саджанці чи насіння присилають зі всього світу. Маю сорти Вікторія, Хезе, Шовковиця плакуча.
Почав колекцію із сортів селекціонерки Галини Бабаєвої з Харківщини. Потім посадив шовковицю з Туреччини, Сполучених Штатів, Англії, Прибалтики, Китаю, Австралії та Нової Зеландії.
— Це культура теплолюбна, не витримує наших морозів. Її треба поступово пристосовувати. Шовковичні дерева формую до розмірів по 2 метри заввишки і в діаметрі. Для цього двічі обрізую дерева — напровесні й наприкінці літа. Так шовковиця працює на плодоношення.
3 
1
Коментарі