понеділок, 21 травня 2007 14:55

Кваша бродить у теплі два-три дні

"Як приготувати давню страву наших дідів та батьків — квашу?" — запитує в листі до редакції Дмитро Вовченко з Кривого Рогу на Дніпропетровщині. Про квашу ми розпитали в жінок, які торгують на Житньому ринку в Києві.

Біля входу на базар бабуся в зеленій хустці їсть банан. На запитання про квашу енергійно киває головою, усміхається.

— Мамка моя, Варка Юрченко, прожила більше ста років, — прицмокує 71-річна киянка Ганна Макарівна. Загортає бананову шкірку в газету й дістає ще один банан. — Здорова була жінка, рідко хворіла, бо квашу пила. У глиняному горщикові змішувала житнє борошно з водою. Суміш виходила за густотою, як тісто на налисники. Ставила її на піч, обкутувала шерстяними хустинами чи виносила на подвір"я — бродити на сонці.

За 2–3 дні рідина ставала кисло-солодкою й тягучою, як ряжанка. Різкою, але дуже смачною. Люди пили її, як кисіль.

65-річна Раїса Голубець із Рокитного Київської області розповідає, що бабуся й мама готували квашу з гречаного борошна.

— Я малою була, рецепта точно не пам"ятаю. Знаю, що сіяли муку в дерев"яну діжку й заливали водою. Клали цукор, щоб дуже кислою не була. Якось гралася з сусідськими хлопцями, а вони, дурні, діжку з квашею на голову мені вилили. Реготали всі, а мама сварила. Отак квашу досі пам"ятаю.

Віра Нечаєва, 68 років, із Ніжина Чернігівської області каже, що її мати готувала квашу з меленої пшениці, цукру та води. Щоб тісто швидше бродило, клала кілька шкоринок печеного домашнього хліба.

— Тоді за квашею збиралися сусіди. Говорили, співали пісень, — розповідає жінка. — У спеку кваша добре втамовує спрагу. Але сама я її ніколи не готувала. Нині кваша не в моді. Посуд тепер не глиняний, а замість печі газові плити. Та й у кіосках продають, що хочеш.

— А моя мати робила на цукрових буряках, — озивається продавщиця картоплі та молодої цибулі Алла Григор"єва, 56 років. Жінка приїхала з Кагарлика Київської області. — Бурячки ціленькими варила, як на український борщ. Їх виймала, а у водичку клала житнє борошно, сушку (яблука та груші) та свіжу вишню. Мамину квашу ми розливали по чашках або мисках і ложками їли. Страва була схожа на фруктовий квас.

Зараз ви читаєте новину «Кваша бродить у теплі два-три дні». Вас також можуть зацікавити свіжі новини України та світу на Gazeta.ua

Коментарі

Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі