четвер, 02 вересня 2021 09:51

У бункерах житимуть до 20 людей. Їжі, води, батарейок, ліків треба мати на рік

Глобальні катаклізми, стихійні лиха, пандемії і фінансові кризи найкраще переживати в Новій Зеландії. Так вважають фахівці з Інституту глобального розвитку університету Англія Раскін. Також для цього підходять Тасманія, Ісландія, Велика Британія, Ірландія.

Брали до уваги території з низькою щільністю населення, які здатні захистити себе від масової міграції. Завдяки клімату вдасться виростити достатньо їжі. Острови можуть забезпечити себе електроенергією

Себастьян ЧЕЙЗ, 49 років, архітектор, Сакраменто, США:

– Консультую людей перед будівництвом бункерів для виживання. Вираховуємо, на яку глибину його треба закопати, щоб у разі землетрусу чи зсуву ґрунту не засипало вентиляцію й вихід.

Два роки тому зріс попит на бункери в Новій Зеландії. Такий може коштувати кілька мільйонів. Люди просять кімнати для тварин, стоматологічні кабінети, оранжереї. Якщо є гроші, реалізувати це з нуля нескладно. Важче перебудовувати старі бункери чи склади. Дуже дорого переробляти систему вентиляції й протипожежну.

Для туалету передбачили відро й поганеньку вентиляцію

У бункерах житимуть до 20 людей. Їжі, води, батарейок, одягу, ліків повинні мати щонайменше на рік. Найсерйозніший виробник Vivos орієнтується на великі підземні укриття. Вони пропонують жити містечками. Там передбачають лікарню, підземні грядки, школу. Такий бункер уміщатиме кілька тисяч людей. В Європі ціни у кілька разів вищі. Але в берлінському укритті передбачають щось схоже на зоопарк, щоб можна було підтримувати популяцію тварин.

Найбільше моє замовлення – укриття для 75 людей на п'ять-шість років. Батько замовника збудував його у 1960-х. Треба було осучаснити та зробити туалет. Тоді передбачили лише відро й поганеньку вентиляцію. Склав заповіт зі списком тих, хто матиме право сховатися в ньому. Якщо його образити, то листом повідомляє, що запрошення пережити кінець світу анулюється.

Автор: gettyimages.com
  Люди вантажать покупки у багажник на парковці супермаркету New World у Веллінгтоні, Нова Зеландія. Торік у березні у країні оголосили карантин на чотири тижні. Супермаркетам і аптекам дозволили працювати, але впускали по одному покупцю. Можна було придбати обмежену кількість товарів
Люди вантажать покупки у багажник на парковці супермаркету New World у Веллінгтоні, Нова Зеландія. Торік у березні у країні оголосили карантин на чотири тижні. Супермаркетам і аптекам дозволили працювати, але впускали по одному покупцю. Можна було придбати обмежену кількість товарів

Елеонора СІВЕРСЛЕЙЛ, 38 років, економістка, Канберра, Австралія:

– Три роки тому чоловік потрапив у тусівку виживальників. Рік збирав запас батарейок, сухого палива, аптечку. Закопував і викопував бляшанки з їжею і напоями, щоб побачити, чи не іржавіють. Вирощував овочі, полював на рибу і птахів без зброї.

Тоді вирішив, що нам потрібен бункер. Переконав у цьому своїх двох братів і мою сестру. Мовляв, у разі чого врятуємося разом. Такий бункер коштував 50 тисяч доларів, але нам зробили знижку. Заплатили 47. Це перероблена секція колишнього підземного складу. Закопали її в матері на фермі.

За рік Джейк вирішив спустити туди пакунок із ковдрами та антисептиком. Виявилося, що коробку залило. Генератор вийшов із ладу. Не працювала б вентиляція. Замочило ящики з їжею. Компанія обіцяла гарантію на 100 років. Суд ми програли. У договорі прописано, що це бомбосховище, яке має захистити від вибухів, а не потопу.

Ірма ДАВІДОВІЧ, 56 років, мікробіологиня, Нью-Йорк:

– Батько був військовий. Усе життя боявся ядерної війни. Спочатку намагався обладнати бункер у підвалі. Але фахівці казали, що треба закопувати глибоко, а тоді самотужки з нього не вдасться вилізти за рік чи два.

2010-го замовив бункер у Південній Дакоті. Вступний внесок – 25 тисяч доларів. І щороку маємо віддавати по тисячі протягом 99 років. Три роки тому батько помер від раку крові. Син платить ці гроші в пам'ять про діда. Але каже, що 800 кілометрів до бункера в разі чогось лихого проїхати навряд чи встигне. Прошу його весь час мати повен бак пального.

Полював на рибу і птахів без зброї

У подруги величезна ферма в Техасі. Займається органічними овочами та фруктами. Торік трактор поламався, бо зачепив металеву коробку. Її батько купив у 1970-х. Усередині знайшли лист, де просив вибачення, що нічого не сказав. Пояснював, що четверо дітей і дружина не змогли б довго вижити, а він міг мати шанс. Їжа, вода й ліки не зіпсувалися. В одязі гумки потріскали. Мав п'ять каністр пального. Ті були герметично запаковані, але генератор на ньому не працював би через осад.

42 автобуси закопав Брюс Біч у канадському Горнінгс Мілл у 1980-х. Це вважають найбільшим приватним бункером у світі. Чоловік готувався до ядерної війни. Запланував там дитячий садок, лікарню і великий душовий сектор. Помер у травні від серцевого нападу 87-річним

Зараз ви читаєте новину «У бункерах житимуть до 20 людей. Їжі, води, батарейок, ліків треба мати на рік». Вас також можуть зацікавити свіжі новини України та світу на Gazeta.ua

Коментарі

Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі