22 жовтня 1895 року о 8.45 із приморського курорту Ґранвіль на північному заході Франції до Парижа вирушив пасажирський потяг. До столиці мав приїхати о 15.55. Однак відставав від розкладу. Коли до прибуття залишалося 10 хв, машиніст із 19-річним стажем Ґійом-Марі Пелерен, щоб "нагнати графік", вирішив не гальмувати на схилі, хоч за інструкцією мусив. Локомотив розвинув швидкість, що перевищила всі дозволені межі.
Начальник поїзда почав зривати стоп-крани – марно, бо машиніст їх заздалегідь відімкнув. Щойно в'їхавши до Парижа, Пелерен збагнув, що він накоїв. Терміново застосував усі допоміжні гальма, та паровоз уже було годі зупинити: о 16.00 він примчав на вокзал Монпарнас. Збив шляхову опору, виїхав на перон і врізався в будівлю вокзалу. Проїхав нею 30 м, пробив 60-сантиметрову передню стіну, вилетів із 10-метрової висоти та впав (на знімку).
Зі 131 пасажира не загинув ніхто. Вони відбулися переляком, синцями та забоями. Єдина жертва – продавщиця газет Марі-Оґюстен Аґілар: на її кіоск упала стіна вокзалу. Того дня вона підміняла на роботі свого чоловіка.
– Марі загинула на місці. Вона сиділа в ятці та в'язала. Я з нашими двома хлопчиками зостався сам, – говорив удівець.
Залізниця оплатила похорон продавщиці та встановила пенсію для двох її дітей. Машиністові Ґійому-Марі Пелерену присудили два місяці в'язниці і 50 франків відшкодування родичам загиблої – близько 200 євро на сьогоднішні гроші. Начальникові поїзда – 25 франків штрафу.
23 жовтня 1952 року Нобелівську премію з фізіології й медицини присудили американському мікробіологу Зельманові Ваксману (1888 – 1973) – "за відкриття стрептоміцину, першого антибіотика, ефективного в лікуванні туберкульозу". Термін "антибіотик" теж уперше застосував Ваксман. Він народився в містечку Нова Прилука неподалік Вінниці, закінчив гімназію в Одесі. 1910-го емігрував до США
25 жовтня 1935 року в Німеччині заборонили трансляцію передач джазової музики по радіо, якщо в складі ансамблю є євреї, цигани або темношкірі американці. Їх, за Нюрнберзьким расовим законом від 15 вересня 1935-го, визнали "неповноцінними народами".
26 жовтня 1965 року в Букінгемському палаці в Лондоні, резиденції королеви Єлизавети II, четвірці з гурту "Бітлз" вручили ордени Британської імперії. Доти найвищі державні нагороди Великої Британії отримували здебільшого політики та військові. Пол Маккартні згадував, "бітли" так нервували, що вирішили покурити марихуани в туалеті палацу.
27 жовтня 1968-го в Москві пограбували квартиру скрипаля Давида Ойстраха (1908 – 1974). Украли, зокрема, майже 4 кг золота, різної валюти на загальну суму $120 тис., колекцію старовинних годинників, золотий символічний ключ від міста Єрусалим. Грабіжники, однак, не взяли найціннішого – 29 золотих грамплатівок і скрипку роботи французького майстра Вільома вартістю $700 тис. Злодіїв арештували за три місяці, все награбоване вдалося повернути. 1972-го сценаристи брати Вайнери написали за цією історією сценарій до фільму "Візит до Мінотавра".
"Чорною суботою"
назвали 27 жовтня 1962 року, коли світ був за крок від ядерної війни. Минав 13-й день Карибської кризи. Президент США Джон Кеннеді звинуватив СРСР у будівництві ракетної бази на Кубі – під боком у Сполучених Штатів. Тодішній радянський керівник Микита Хрущов нагадав про американські ракети середньої дії в Туреччині – вони могли долетіти до Москви. Штати оголосили морську блокаду Острова Свободи, щоб не допустити нових поставок зброї. Кеннеді та Хрущов (на фото – під час зустрічі у Відні в червні 1961-го) обмінялися листами: СРСР мав відмовитися від розміщення ракет на Кубі, а США гарантувати недоторканність режиму Фіделя Кастро. Але 27 жовтня, у розпал переговорів, радянські військові, не знаючи того, що відбувається нагорі, збили над Кубою американський розвідувальний літак U-2. Пілот загинув. У Пентагоні заговорили про початок військової операції. Та наступного дня лідери двох країн одразу погодилися на взаємні поступки. 28 жовтня почали демонтаж ракет на Кубі. Тривав він три тижні. Сполучені Штати зняли блокаду острова. Уперше за час холодної війни США та Радянський Союз пішли на компроміс заради миру
"Про борозенки на шкірі кисті рук" –
листа з такою назвою опублікував 28 жовтня 1880 року англійський природничо-науковий тижневик Nature. Його надіслав із Токіо шотландський хірург Генрі Фолдс (1843 – 1930). Писав про унікальність таких борозенок у кожної людини та пропонував використати це в криміналістиці. На такі думки Фолдса навели відбитки пальців давніх гончарів на черепках керамічних посудин. Одного разу до лікарні, при якій працював шотландець, заліз злодій і залишив на паркані сліди вимазаних сажею пальців – тікаючи, він натрапив на жаровню. Коли поліцейські затримали підозрюваного, Фолдс переконав їх взяти в нього відбитки. Вони відрізнялися від плям на паркані, тож чоловіка відпустили. За кілька днів затримали ще одного, і тут візерунки збіглися. Генрі Фолдс також встановив, що сліди людина може залишити й чистою рукою – завдяки виділенням із потових залоз на кінчиках пальців. У Японії практику взяття відбитків офіційно визнали 1911 року.
76192 жителів Західної України депортували під час операції "Захід", яка закінчилася 22 жовтня 1947 року. Її провели за 24 год., а підготовка тривала півроку. Командував операцією заступник міністра внутрішніх справ УРСР. За задумом першого секретаря ЦК КП(б)У Лазаря Кагановича, виселення мало прискорити "остаточну радянізацію західних областей". 10 вересня 1947-го Рада міністрів СРСР ухвалила указ "Про виселення з західних областей УРСР до областей: Карагандинської, Архангельської, Вологодської, Кемеровської, Кіровської, Молотовської, Свердловської, Тюменської, Челябінської та Читинської членів родин "оунівців" й активних бандитів, заарештованих та вбитих у боях". Запланували виселити 75 тис. осіб. За кілька днів до початку операції про неї дізналося командування УПА. Та на поширювані листівки "Ховайтеся! Біда! Вас виселяють!" мало хто зреагував – люди не хотіли поспіхом кидати свої господарства. Операція почалася о шостій ранку 21 жовтня. Протягом доби у поїзди посадили 26 644 родини: 18 866 чоловіків, 35 152 жінки та 22 174 дитини. Дорогою на північ 875 виселенців намагалися втекти з ешелонів, 515 із них схопили. На всіх чекали каторжні роботи в копальнях і колгоспах Сибіру. В документах українського підпілля фігурувала цифра 150 тис. осіб депортованих. Їхнє майно передали колгоспам
7 
35413
Коментарі