"Геть Москву з її комуною і чрезвичайками! Віднині Україна буде вільною!"

15 липня 1919-го у Переяславі на Київщині 32-річний отаман Дніпровської повстанської дивізії Данило Зелений, справжнє прізвище – Терпило, проголосив скасування Переяславської угоди з Москвою. На Базарній площі, де 1654-го перед козаками стояв гетьман Богдан Хмельницький, зібралися близько двох тисяч повстанців, місцевих жителів, священиків.

– Геть Москву з її комуною і чрезвичайками! Віднині Україна буде вільною! – завершив промову отаман Зелений.

У церквах закалатали в дзвони.

У відповідь більшовицькі літаки розбомбили ставку отамана в його рідному селищі Трипілля на Київ­щині – на нього скинули 15 пудів фугасних і розривних бомб. "Деревне, где расположены зазнавшиеся бандиты, был нанесен жестокий, но заслуженный удар", – писала московська "Правда".

більшовицькі літаки розбомбили ставку отамана в його рідному селищі Трипілля

Отаман Зелений воював проти більшовиків на території Васильківського, Фастівського, ­Ржищівського, Обухівського та ­Переяславського повітів теперішньої Київської області, а також ­суміжних повітів Чернігівської, Полтавської та Подільської ­губерній. Його сили на той час, свідчить історик Роман Коваль, налічували близько 30 тис. козаків і старшин.

"Оповідання про гніду кобилу" обговорили в ЦК

19 липня 1929 року на політбюро ЦК КП(б)У в тодішній столиці Української СРР Харкові обговорили ідейно-політичне наповнення "Оповідання про гніду кобилу" Петра Ванченка. Його опуб­лікував журнал "Червоний шлях".

Уривок із твору: "Пасажири розмовляли між собою, і один з них сказав:

– Ми поспішаємо до соціялізму.

Саме тоді Самсон (візник. – "Країна") цвьохнув батогом і шарпнув віжками. Гніда зрозуміла, що соціялізм десь близько за трьома-чотирма поворотами, і напнула шию, щоб поспішати до цього благословенного місця, бо їй таки кортіло зідхнути на повні груди і спочити. Справді, незабаром Самсон зупинив її, і пасажири стали. Зупинка була до речі, бо в гнідої вже заніміли ноги в суглобах, і хай той соціялізм трохи далі, вона упала б на брук".

Ми поспішаємо до соціялізму

Політбюро розпорядилося конфіскувати нерозпродані примірники часопису, оголосити догану за публікацію відповідальному членові редколегії, зробити зауваження ­всьому редакційному колективу. А секретаріатові ЦК ­КП(б)У доручили переглянути склад редколегій усіх журналів "з точки зору їх забезпечення справді відповідальними редакторами".

До партії прийняли прощеного "ворога народу"

15 липня 1953 року на загальних зборах комуністів ОКБ-1 (розшифрування різні: "опытно-конструкторское бюро" або "отдельное (особое) конструкторское бюро) 46-річного Сергія Корольова приймали до КПРС. Заяву він написав стандартну: "Хочу бути в рядах активних учасників розбудови комуністичного суспільства в нашій країні".

– За що ви були засуджені? – запитав секретар парткому. Конструктора 1938-го арештували за "шкідництво" й відправили на Колиму.

За що ви були засуджені?

Корольов якийсь час мовчав, потім процідив, не дивлячись на секретаря:

– Мені дозволили на це запитання не відповідати.

Сергія Павловича тоді помилували зі зняттям судимості, але ще не реабілітували. Фактично до партії приймали прощеного "ворога народу". Збори висловилися "за", та в райкомі партії не обійшлося без суперечок. Через чотири роки Корольов запустив перший в історії супутник Землі.

15 липня 1783 року перший в історії пароплав випробував на річці Сона поблизу французького міста Ліон артилерійський офіцер й інженер-самоук маркіз Клод де Жоффруа д'Аббан. Він назвав його піроскаф: від грецьких слів "пір" – вогонь і "скафос" – корабель. Судно водотоннажністю 182 т "тягнула" одноциліндрова горизонтальна парова машина. Вона приводила в рух два бортові гребні колеса. Натовп спостерігав, як піроскаф швидко рушив проти течії. Через 365 м шляху довелося причалювати: парова машина фактично розтрощила судно. Від удосконалення винаходу інженер відмовився, бо не знайшов спонсорів.
20 липня 1928 року в селі Новолутківка, нині Добровеличківського р-ну на Кіровоградщині, невідомі розкидали листівки: "Шановні товариші! У нас 10 років існує совіцька влада, і ми бачимо, що нам, трудящим, немає ніякої користі, і грабують нас і нашу Україну. Товариші червоноармійці, робітники та селяни, погляньте на нас, 100 голодних і надалі нас чекає всіх смерть. Товариші! Геть грабіжників з України, кацапів, комуністів, хай живе самостійна Україна! Товариші, будьте напоготові до захисту України. 20 липня 1928 р."
21 липня 1613-го в Успенському соборі Московського Кремля в переддень свого 17-річчя був вінчаний на царство Михайло Романов – родоначальник династії, яка правила Московією, а потім Росією 303 роки і сім місяців. "Сам Михаил был от природы доб­рого, но, кажется, меланхолического нрава, не одарен блестящими способностями, но не лишен ума; зато не получил никакого воспитания и, как говорят, вступивши на престол, едва умел читать", – писав про нього історик Микола Костомаров. Перший відомий представник роду Романових – московський боярин Іван Кобила, який жив у середині XIV ст.

×