"Сам собі даєш команду"- військовий розповів про свій перший бій

Командир 24-ї ОМБр ім. Короля Данила підполковник Валерій Гудзь має позивний 79, він на війні з її початку.

До війни пан Валерій жив у Борисполі та викладав у місцевому професійно-технічному ліцеї, розповідають в благодійному фонді "Повернись живим".

Пішов у армію до анексії Криму. Зізнається, що все було неочікувано.

"Психологічно, думаю, найважче було хлопцям, які реально думали, що вони прийшли на 10 днів на збори, а вже зранку опинились на кордоні з РФ у Луганській області У квітні місяці, коли ми вже опинились у Донецькій області, було кілька спроб зайти туди колонами, але місцеві жителі, налаштовані і підмовлені провокаторами, перекривали дороги", -розповідає він.

Каже, що вміння воювати прийшло з часом, а до війни з Росією ніхто не був готовим. Про свій перший ближній бій у Червонопартизанську пам'ятає дуже добре. Каже, що перший постріл дуже складний психологічно.

"У Червонопартизанську. Мені як командиру взводу повідомили, що спостерігач, а, до речі, система спостереження у нас тоді була налаштована нормально, помітив у соняшниках пересування якоїсь групи. Я доповів командиру батальйону і отримав дозвіл на висунення, на перехоплення. На радіостанції були і танкісти, які стояли разом із нами. Вони тоді стояли ближче до ймовірного маршруту виходу цієї групи в тил, тому першими кинулися туди з АКСУ. Нас було четверо. Вийшли. Танкіст уже встиг зайти у самі соняшники. І коли все розпочалося, то прийняв все на себе. Його тіло ми знайшли за п'ять метрів від противника. Він підійшов до них впритул. Розпочався ближній бій. І коли кулі вже полетіли, то таке відчуття, що дійсно "уповільнене кіно". Навіть падаєш якось дуже-дуже повільно. Впав. І сам собі даєш команду: "Розпочни стріляти". Змушуєш себе. Зрозуміло, що всередині бореться ще щось, бо реально смертельна небезпека. І від тебе вже все починає менше залежати. Чому? Тому що на такій відстані противник більше буде впливати. Сам себе змусив, відкрив вогонь. Одразу ж загинув танкіст і отримав поранення ще один, який ішов ліворуч від мене. До речі, з Києва він сам. Розвідник, Рома. Пам'ятаю дуже добре цей бій", - говорить військовий.