Спонтанне письмо і час наодинці з собою: способи розбудити в собі митця

 

Всі ми можемо творити. Але всі ми маємо якісь рани, комплекси чи перебуваємо у сфері застою - каже поетеса і перекладачка Катерина Девдера. Щоб вийти зі стану застою, вона радить прочитати книгу Джулії Кемерон "Шлях митця".

"Це практичний посібник, який варто читати і виконувати настанови. Багато моїх знайомих, та й я сама, є творчими людьми, але ми постійно знаходимо низку причин не творити. Хтось переконує себе: "Це не для мене", хтось хоче, але не має грошей. І так усе життя людина знаходить якісь причини, щоб цього не робити.

Авторка пропонує два головних методи повернути себе до творчості.

Перший метод – це побачення з собою. Ти маєш проводити час зі своїм внутрішнім митцем – хоча б годинку раз на тиждень потрібно зробити щось приємне для себе: сходити до улюбленої кав'ярні, пройтися осіннім містом. Дуже здорово – просто ходити. Але ти маєш належати сама собі в цей час. Ти будеш насолоджуватись тим, що робитимеш щось для себе.

Другий метод розбудити в собі митця – "ранкові сторінки": вранці після сну взяти три аркуші паперу й ручку і списати їх своїми спонтанними думками, потоком свідомості. Це здається начебто абсурдом, але це корисно – не тільки для письменників, а й для будь-яких творчих людей. З одного боку, це допомагає нам скинути баласт думок на зразок "я бідна-нещасна жертва, моє життя не склалося". Якщо писати ці фрази регулярно, то за кілька місяців тебе так знудить від них, що ти почнеш щось міняти. З іншого боку, у спонтанному письмі людина може випадково проговорити якісь важливі для себе речі, наприклад, згадати, як любила малювати в 5 років. Це стає поштовхом купити фарби і таки почати малювати. Хай ти не станеш художником, але ти станеш щасливішим.

 

Я писала маленькі критичні анотації на книги, і мені хотілося писати щось більше, писати есе. Я, коли мала вже сотні цих списаних ранкових сторінок, зрозуміла, що можу просто сісти і писати есе. Адже навчилася відкриватися до внутрішнього голосу. Зрозуміла, що писати від руки – неймовірне задоволення: папір, кулькова ручка, процес, коли водиш ручкою по паперу – це кайф. Отримую фізичне задоволення від процесу писання", - ділиться Катерина Девдера.

"Пам'ятаю, я жила у студентському гуртожитку, і мені подарували орхідею. Вранці я прокидалася і запалювала свічку біля цієї орхідеї, і тінь від орхідеї химерно й красиво падала на стіну. Маю тепер чернетку повісті, де перший розділ починається з орхідеї. Цього не сталося б, якби не моя звичка спонтанно писати вранці.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Не можна правити, не знаючи світу поза межами свого королівства

Письменниця радить уявити собі п'ять уявних життів, якби ти міг жити так, як хочеш. Ким би ти був? Художником, танцівником? То купи принаймні фарби чи пуанти і прикрась цим елементом свого уявного життя своє життя реальне".

×