18-й Міжнародний фестиваль документального кіно про права людини Docudays UA стартує сьогодні, 26 березня. Проходить онлайн.
Пропонуємо п'ятірку цікавих фільмів, на які варто звернути увагу.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Найкращий спосіб пережити карантин — подивитися розумний фільм
"Колектив" - реж. Александр Нанау, Румунія, Люксембург
27 людей загинули і 180 були поранені внаслідок пожежі у бухарестському клубі "Колектив" 2015-го. Ще більше померли в лікарні від несмертельних ран. За розслідування справи береться головний редактор і журналіст "Спортивної газети". Разом із колегами розкривають шахрайство й корупцію у сфері медицини, друкують викривальні, скандальні матеріали. Новопризначений міністр охорони здоров'я дозволяє пресі стежити як за своїми зусиллями з реформування корумпованої системи, так і за перепонами на цьому шляху.
Картина має 2 номінації на цьогорічний "Оскар" - "найкращий документальний фільм" і "найкращий міжнародний фільм".
"Одна з найпотужніших стрічок про корупцію - і до чого вона призводить. Неважливо, що це про Румунію. Могло б бути і про Україну. "Колектив" - це самим провидінням створений колективний портрет цілої країни, яка гниє з голови, але видно це лише тоді, коли починаєш придивлятися до хвоста. Шоково, чесно, відверто і максимально документально.
Історія про пожежу в нічному клубі поширилася від румунських лікарень до політики. Охопила все суспільство. Призвела до відставки спочатку міністра охорони здоров'я, потім всього уряду, до позачергових виборів. Й тепер ще й виявилася актуальною для іншої країни, України, яка так само тотально корумпована і потребує таких же змін", - пише кінокритик Ярослав Підгора-Гвяздовський.
"Сіль з Бонневілю" - реж. Семен Мозговий, Україна, Польща, Грузія
Любителі мотоциклів і швидкої їзди Назар і Макс проводять більшість часу в гаражі на Святошині в Києві, готуються до змагань у США.
"Спортивна драма з вологими від хвилювання долонями. Двоє українців мріють поставити світовий рекорд швидкості на перезібраному власноруч "Іж-49". Для цього їм необхідно потрапити до Сполучених Штатів, на спеціальні заїзди у соляній пустелі. Та ще перебороти внутрішній конфлікт – адже мотоцикл належить одному, а часом вправніший їздець – інший.
Внутрішній конфлікт зі своїми амбіціями та можливостями, погамований конфлікт із найближчим товаришем, мовний бар'єр, перепони на шляху до мрії та дивовижної краси схоплені миті. Все тут є. Як у великій спортивній драмі", - пише письменник і культуролог Олександр Михед.
"Май далеко – май добре" - реж. Ганна Ярошевич, Україна
Німець Мішель мріяв жити в гармонії з природою, задля чого поселився в карпатському селі. Розривається між коханням на батьківщині й порятунком буйволів на Закарпатті.
"Робінзонада карпатських схилів із рефреном "No man is an island". Історія німця, що приїхав до України розводити буйволів і жити подалі від гамору великих міст. As far as possible, як каже англомовна версія назви фільму.
Мішель говорить українською, тією, що й місцеві. Тяжко працює. Але при цьому має, з одного боку, подолати українську інертність – сцена відчаю з набуханими пастухами є. А з іншого – вирішити стосунки та зобов'язання, що тримають його з Німеччиною.
Дуже світла історія, що в останній третині набирає неочікуваного повороту, коли навіть сам Мішель ламає четверту стіну і питає глядача: ну що, не чекали? І що робити глядачеві, який наче дивився на праведника, а тут таке. Диво як тут усе крутиться", - пише Олександр Михед.
"Цей дощ ніколи не скінчиться" - реж. Аліна Горлова, Україна, Латвія, Німеччина, Катар
Родина 20-річного Андрія Сулеймана переїхала на Донбас із Сирії, щоби врятуватися від війни. Після початку російської агресії стає волонтером Червоного Хреста в зоні бойових дій. Та після смерті батька вирушає до Сирії, щоб поховати його на батьківщині.
"Українська стрічка про війну. Причому не про війну на Сході, а як явище і як присутність у наших життях. Фільм-фотогалерея, в якому кожен кадр і план - самочинний витвір мистецтва. Такого рівня операторської роботи мені мало де доводилось бачити. Розмірений, медитативний і розлогий", - пише письменник і перекладач Остап Українець.
"Малий Самді" - реж. Палома Сермон-Дай, Бельгія
60-річний Дам'єн Самді живе в невеликому валлонському селищі. Бореться з наркозалежністю більшу частину життя, про що знає тільки його сім'я. Покладається на незмінну підтримку матері.
"Надзвичайно вуаєристська картина. Сеанс підглядання в життя та побутові проблеми однієї маленької людини в глухих нетрях Валлонії, яка намагається зав'язати з героїном і має дуже химерні та непрості стосунки з мамою. Попри це, стрічка несподівано оптимістична і навіть весела", - пише Остап Українець.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Нове українське кіно: 5 проєктів представлять цього місяця
Ці та інші кінопрем'єри фестивалю Docudays UA можна подивитися на онлайн-платформі Docuspace.
Коментарі