Лесь Сердюк просив повісити на своїй могилі кірзяки

Художній керівник театру імені Франка Богдан Ступка плаче під час прощання з актором Лесем Сердюком — Автор: фото: Тарас ПОДОЛЯН

28 травня на Байковому кладовищі поховали актора Леся Сердюка. Він помер від раку легень на 71-му році життя. Прощалися з актором у столичному театрі ім. Франка.

— Я працював із ним в одній гримерці, — розповідає художній керівник "франківців" Богдан Ступка, 68 років. — Коли знімалися у фільмі "Тарас Бульба", умовляв його перейти в наш театр. Він казав: "Я 30 років не був на сцені, уже не зможу на неї вийти". Першу виставу "Киці й коти" поставили спеціально для Сердюка на малій сцені, бо там таке враження, ніби знімаєшся в кіно. Торік у театрі йшла вистава "Одруження" за Гоголем. Лесь ліг на операцію, і режисер хотів замінити його іншим актором. Я не дозволив.

Богдан Сильвестрович витирає сльози. Біля труни на лавці сидить удова покійного Анна Сердюк. Лесь Олександрович прожив із нею близько 30 років. У них є син Олександр. Доти актор був одруженим з актрисою Іриною Буніною, яка народила йому доньку Анастасію. Діти на похорон не прийшли. Кажуть, донька не спілкувалася з батьком після його розлучення з Буніною.

— Не можна на батька зло після смерті тримати. Могла б уже і прийти, він же на світ її народив, — шепочуться в залі жінки.

Останнім часом Лесь Сердюк викладав акторську майстерність у Київському театральному інституті.

Якби він зробив таке у Штатах, його убили б

— Я працював із Лесем Олександровичем три роки, — розповідає викладач математики 63-річний Мирослав Копиць. — Якось за зйомки він отримав премію, і податкова нарахувала величезний податок. Він скаржився, що мусив віддати всю річну зарплату в інституті, щоб сплатити його.

Київський режисер Юрій Іллєнко, 73 роки, згадує, як 1988-го Лесь Сердюк отримав приз за кращу чоловічу роль на кінофестивалі в Карлових Варах.

— В останню ніч перед оголошенням переможців ми стояли перед вітриною, де були виставлені призи. Лесь стиха каже мені: "Оце нічого не хочу, крім цієї цяцьки." Я йому: "Жодних проблем, я зараз лобом розбиваю вітрину, ми хапаємо цяцьку і тікаємо". Наступного дня йому вручили цю нагороду. Мені найбільше запам"ятався його князь Святослав у фільмі "Легенда про княгиню Ольгу". Зіграв неперевершено. Тепер мені здається, що Іван Кавалерідзе робив пам"ятник князю Святославу з Леся Сердюка. Він просив, щоб на його могилі повісили кирзяки. Він половину своєї кінокар"єри провів у них. Грав шахтарів, робітників, селян. Хоч чоботи завжди були однаковими, він щоразу був новим.